Висохлі джерела, Лео ФРАНК
Почну з ілюстрації — історії про Аральське море. Колись воно було четвертим за величиною озером у всьому світі. У 1930-х роках у СРСР стали виробляти бавовну. Для її вирощування потрібно дуже багато води. Щоб зрошувати бавовняні поля, стали забирати воду з двох рік — Сирдар’ї та Амудар’ї, які живлять Аральське море. Уже тоді дехто бив тривогу й казав, що так робити не можна. Звичайно, їх ніхто не слухав. Здавалося б — такі великі ріки, води достатньо! Але, починаючи з 1970-х, став спостерігатися спад рівня Аральського моря, і до 2000-х водойма зменшилася на 90%! Озеро практично висохло, лишилася солона пустеля.
Що тобі сказав Бог? Геннадій АНДРОСОВ
Під час розмови по телефону зі служителем церкви з сусіднього міста почув від нього запитання: «Чи промовляв тобі Бог у ці дні карантину щось конкретне?» Він переймався тим, що, можливо, щось ми упускаємо й треба те негайно робити, а ми не робимо… Я так само думав над цим і ставив це запитання собі. Молився — і прийшла відповідь: у Божих вимогах до мене нічого не змінилося, питання ті ж самі, і Слово Боже незмінне. І варто виконувати те, що заповідав Христос. Чи карантин, чи не карантин.
Коли штормить всередині, Микола САВЧУК
Наша туристична група зійшла в сад схилом Оливної гори. «Ось, десь тут все могло й відбуватися, — розпочав гід свою розповідь. — Навіть можливо, що ці дерева були свідками тих давніх подій. Стовбури олив говорять про те, що їхній вік сягає...» Далі я не прислухався. Непомітно відійшов убік, намагаючись відновити в пам’яті не раз прочитані рядки. Десь тут, можливо, на цьому самому місці. Десь тут... На іншому березі потоку Кедрон височів храм. Вдалині горіли вогні святкового міста. Звідкись лунав відгомін великодніх псалмів. Але тут було тихо. Нахилені гілки. Блиск місячного світла крізь крони дерев. Мир і благодать. Але саме в цьому саду відбувалася найбільша битва всіх часів і народів, яка навіки змінила хід людської історії.
Христос на карантині, або
Уроки ізоляції, Микола СИНЮК
Коли кажемо слово «карантин», найперша слухова асоціація із ним — «кара». «Ото Господь карає…» — чи не це часто чуємо у розмовах? Однак цей термін має дещо інше значення, а слово «карантин» із французької перекладається як «час, що триває 40 днів». Карантин також означає, у широкому вжитку, ще й споруду для ізоляції хворих, зокрема й частину порту для прибулих суден.
Ви ніколи не задумувалися, чому Христу потрібно було розпочати своє служіння з ізоляції на 40 днів у пустелі?
Служіння Богу в часи кризи
У притчі про сіяча Ісус Христос розповів про одну з категорій насіння — зерно, яке впало на камінь. Це люди, які приймають Боже Слово, але в часи кризи відпадають. Виходить, їхня віра має термін придатності. А можливо, так і має бути? Можливо, кризи мають приходити, щоб пересіяти віруючих? Запитаємо про це в людей з досвідом служіння.
Точка неповернення, Сергій ВІТЮКОВ
Кожен із нас в різних життєвих справах приходить до точки, за якою вже немає повернення назад. Буває, що попереду — якісь зміни, якась важлива справа чи відповідальне рішення. І це викликає почуття ризику, страху, тривоги, невпевненості, збудження… Взагалі, в будь якій справі є два найважчих моменти — почати і закінчити. Часто на початку певних змін ми озираємося і нас опановує велике бажання повернутися назад. Адже там — надійно, спокійно і все зрозуміло. А майбутнє — потребує зусиль і напруги.
Світ після пандемії
Знайомимо вас із прогнозами докторів богослов’я Сергія Саннікова та Михайла Черенкова щодо наслідків пандемії та карантину, які, на їхню думку, чекають євангельські церкви в найближчому майбутньому.
Духовний імунітет, Дмитро ДОВБУШ
«Коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то мир твій був би, як ріка» (Iс.48:18). Одне з найбільш частих запитань, яке лунало в церковних колах від початку карантину: «Де знайти мир?» У той же час богослови заговорили про пандемію страху. І тут потрібно зробити два зауваження.
Єдність на віддалі, Юрій ВАВРИНЮК
Карантин окрім явних неприємностей має і свої плюси. Я от, наприклад, за останні десятиліття вперше майже на два місяці залишився вдома удвох з дружиною. І надзвичайно вдячний Богові за той незабутній час… А ще знайшов час переглянути деякі свої архіви. І в архівному «сейфі» — коробці з-під взуття — знайшов армійські записи: маленькі листочки, нарізані зі стандартних аркушів, списані дуже дрібним почерком. «Маленькі» та «дрібним» — це для того, щоб їх легко було сховати у щілині в дерев’яній панелі на роботі. Поринув у спогади… Скільки цікавих моментів спливло у пам’яті!
Offline vs Online, Богдан ГАЛЮК
Сьогодні Церква переживає «романтичний етап» кризи. Наше покоління лише з розповідей знає, що таке гоніння чи заборона на масові зібрання. Зараз ми вперше самі спробували це, тому дружно перекочували в онлайн-церкви — у так зване «підпілля» (не таке це вже й гоніння, виявляється). Але романтизм минає, а потреби все одно залишаються. Попри всі переваги (швидкicть, інтерактивність, незатратність, відсутність посередників та кордонів, мультимедійність та ін.), інтернет містить певні небезпеки для християнина.
Пандемії та християнство: уроки історії
Несподівана пандемія нової хвороби на початку 2020 року застала всіх зненацька. Власне, усі біди та катаклізми приходять зненацька. Нам здається, що ця проблема настільки серйозна, що часто повторюємо: «Ну, такого ще ніколи не було!» А втім, це не так. Було, і не раз, і далеко не в таких масштабах. Нинішній карантин, який ми здебільшого проводимо в затишних помешканнях, спостерігаючи за поширенням хвороби через інтернет, — це лише бліде повторення тих пандемій, які гуляли землею раніше й збирали врожай мільйонами людських життів.
Мартін Лютер та епідемія
У серпні 1527 року у Віттенберзі спалахнула епідемія бубонної чуми.Лікарі були безсилі не тільки вилікувати, але навіть хоч якось полегшити страждання хворих. Розбушована епідемічна стихія вкрай деморалізувала жителів міста, багато з яких вважали втечу своїм єдиним шансом уникнути зараження. Перед складним вибором — піти з міста або залишитися — стояв і 43-річний реформатор Мартін Лютер. Багато друзів і колег Лютера, зокрема Філіп Меланхтон і Юстус Йонас, покинули Віттенберг. Лютеру також пропонували зробити за їхнім прикладом, але він прийняв рішення залишитися, щоб піклуватися про хворих і паству.
Англійське село, яке зупинило чуму
Європа неодноразово страждала від лютих спалахів чуми. Щоразу зараза поширювалася стрімко на великих територіях і забирала тисячі життів. Чергова епідемія бубонної чуми розгорілася в Англії 1665 року й лютувала майже 2 роки. Усе почалося з Лондона, де хвороба підкосила значний відсоток населення (там від неї гинув практично кожен четвертий), а потім вона пішла гуляти по країні. За приблизними підрахунками, чума в 1665-1666 роках убила близько 100 тис. чоловік тільки в столиці. З-поміж інших населених пунктів епідемія вразила невелике село Йєм в графстві Дербішир на півночі Англії.
Луцькі церкви провели пасхальні автобогослужіння на аеродромі
19 та 20 квітня 2020 року волинські церкви ХВЄ провели два святкових богослужіння на недіючому аеродромі неподалік від Луцька — у селі Крупа. Формат зібрання був незвичайний — щоб не порушувати умов карантину, віряни приїхали на власних автомобілях, а службу слухали через радіоприймачі на окремій fm-хвилі. На перший день Пасхи на аеродром приїхало 295 авто, на другий — 151.
Яна Демчук: «Хвороба змушує бути гранично чесною з собою»
Коли почалася пандемія невідомої і через те ще більш підступної хвороби, усі ми мимоволі надіялися, що нас, нашу родину та знайомих це обмине. Але багатьох не обминуло… Ми щоразу чули неприємні новини, що хтось, кого ми знаємо та любимо, захворів. Для частини нашого редакторського колективу було боляче почути, що наша спільна знайома та колега по поетичній ниві Яна ДЕМЧУК (творчий псевдонім Домініка ДЕМ) з Новограда-Волинського інфікована covid-19.
Михайло Мокієнко: «Ювілей п’ятидесятництва— це демонстрація справедливості». Частина 2
Пам’ятаю, коли я хотів вступати в біблійний навчальний заклад, то батько відмовив мене. Він говорив, при всій повазі до біблійних інститутів, що це достатньо обмежений вплив, і краще здобути гарну світську освіту, а богословська — прикладеться. Я завдячую цим татові. Крім того, дуже вдячний Віктору Шевчуку, який на етапі мого університетського навчання допоміг зробити вибір між аспірантурою й молодіжним служінням на користь наукового напрямку.
Чому християни вірять у теорії змови? Анатолій КИБУКЕВИЧ
Пандемія covid-19 не лише принесла сум’яття в економіку, медицину, політику, вона збурила воду й духовних джерел, піднявши з дна мул сумнівних практик, вчень та поглядів. Вона дала нове життя існуючим і раніше різним теоріям всесвітніх змов. З новою силою та натхненням обговорюються теми чіпізації, антихриста, глобалізації і навіть — уявіть собі — теорії пласкої землі. І що найбільш боляче, до цієї руйнівної та маніпулятивної практики активно долучилися християни.
Правда чи фейк? Роман ШЕРЕМЕТА
Ми живемо в епоху постправди, коли фейки стали переважати факти та істину. Щодня бачимо нові повідомлення від блогерів та конспірологів, які кажуть: «Терміново! Потрібно діяти! Нас усіх обманюють! Ось правда!» Подібні маніпуляції розраховані на те, щоб мозок не міг зробити паузу й подумати. У психології це називається «периферійним шляхом переконання», що спрямований на наші імпульсивні реакції.
Михайло Паночко: «Ми маємо реагувати на все спокійно....»
Сьогодні, як ніколи, ми живемо у вирі інформації. І люди, обмежені щодо живого спілкування, перебувають у віртуальному, багато часу проводячи в соцмережах, у новинах, що не завжди має позитивні наслідки. Як нині християнину відфільтрувати корисну інформацію від некорисної? Як відрізнити фейки від справді важливих речей? Відповідають на ці запитання голова Української Церкви ХВЄ Михайло Паночко та його заступник Анатолій Козачок.
Оновлення мислення, або
В якому напрямку рухатися далі? Віктор ВОЗНЮК
У 2019 році департамент освіти Української церкви ХВЄ ініціював і презентував проект із робочою назвою «Зміна мислення», в основу якого було покладено уривок із Писання: «Перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа…» (Рим. 12:2). Про ідею проекту, який нині носить назву «Оновлення», та його реалізацію розповідає завідувач департаменту освіти Віктор ВОЗНЮК.
Церква за столом, Себастьян ТЕГЗА
Ранню Церкву можна без перебільшення назвати Церквою за столом. Основним її зібранням було спільне застілля. Кожного першого дня тижня увечері після роботи всі християнські громади збиралася для того, щоб разом їсти. Спочатку вони благословляли чашу з вином, потім ламали хліб і відтак разом вечеряли. І так було щоразу. Не просто з нагоди якихось окремих урочистостей, а регулярно, кожної неділі. Ну а після вечері відбувалось духовне спілкування.
«Будинок милосердя» в Сарнах
Історія життя Віри Цуман сповнена трагізму, протиріч і несподіваних поворотів. Це історія звичайної людини з її сильними і слабкими сторонами, яка в дуже специфічних обставинах не розчарувалася в Бозі, а навіть зуміла організувати служіння, яке продовжується вже 17 років.
Можливість, Світлана ГАЛЮК
Кілька останніх днів ознаменувалися подіями, які перевернули мирний ритм життя Америки з ніг на голову. Я не говорю про ситуацію із пандемією — однозначно з її появою життя людей кардинально змінилося. Я про те, як можливість може виявити вміст серця людини.
Поетична сторінка
Приборкання «геєни вогненної»
У квітні в північній частині Житомирської області близько тижня тривали лісові пожежі, які знищили десятки гектарів лісів і полів, а також майже сотню житлових будинків. Згоріли села Магдин та Личмани, а також Рудня, Дівошина й Семена Овруцького району. Люди лишилися практично без нічого. 21 квітня, на третій день Пасхи, християни віри євангельської побували з візитом у Магдині й Личманах — селах, які постраждали найбільше.
Новини УЦХВЄ |