Благовісник

 

Благовісник у Фейсбуці
Благовісник
у «Facebook»

 

Останній номер
4,2016
"Благовістя дітям: досягнути і не втратити"

 

 

 

Цікаве у друзів

 

Богослов’я після Майдану: зрозуміти, змінитись, уявити, 19.12.2016

“Коли ви побачите ковчега завіту Господа, Бога вашого, та священиків, що несуть його, то ви рушите з вашого місця, і підете за ним. Не наближайтеся до нього, щоб ви знали ту дорогу, якою підете, бо ви не ходили цією дорогою ані вчора, ані позавчора” (Ісуса Навина 3:3-4). Цей наказ, відданий Ізраільтянам, може послужити відправною ідеєю в наших роздумах про подальшу долю українського суспільства і про богословське осмислення шляху, що відкривається після Майдану.
Для нової дороги нам потрібна нова карта, а також потрібне нове лідерство, лідерство нового типу. Але передовсім нам потрібне ясне бачення, пророче уявлення щодо майбутнього.

1,2016
Тема номера: "Навчи нас лічити дні наші..."

Бережіть час, Михайло ПАНОЧКО

Кожному з нас хотілося б провести своє життя якнаймудріше, якнайповніше та якнайправильніше. І ось що Писання радить кожному з нас: «Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час, дні бо лукаві! Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля Господня» (Еф. 5:15:17).

Для всього свій час, Ростислав МУРАХ

Коли ми уважно прослідкуємо за життям Ісуса Христа, то побачимо, що для всього в ньому був відведений свій час. Коли настав призначений час, то до Марії прийшов ангел і сказав, що посланий до неї сповістити, що вона знайшла благодать у Бога і що в лоні своєму зачне від Духа Святого та породить Сина. Це було сповіщено ні на день раніше, ні на день пізніше, але так, як було в Божому плані.

Під гнітом термінових справ, Чарльз І. ХАММЕЛЬ

Чи мріяли ви коли-небудь про 30-годинний день? Додатковий час міг би полегшити ту велику напругу, у якій ми живемо. Наше життя залишає широкий слід незакінчених справ. Листи, які залишилися без відповіді. Друзі, яких ми не навідали. Статті, яких не написали. Книги, яких не прочитали. Ці думки переслідують нас у миті, коли ми спиняємося, щоб підвести підсумки. Так, ми дуже потребуємо полегшення.

Сьогодні — Той Самий, Дмитро ДОВБУШ

Цікаво, наскільки ми обмежені істоти, залежні від циклу випадковостей, несподіваних поворотів долі, щасливих і нещасних випадків, катастроф і удач... І дивно, як ми рідко над цим замислюємося. А справа в тому, як мені здається, що коли все складається добре, у свідомості виникає ілюзія, ніби ми самі всім керуємо. Ніби все це — гроші й майно, успіхи й досягнення, влада й значимість, сила й здоров’я — наше, у наших руках, і ми можемо робити з ним, що тільки захочемо.

Підготовка до старості, Лео ФРАНК

Я добре знаю, що таке старість, що таке смерть, тому що вже понад 20 років працюю з літніми людьми в будинках для престарілих. І, надивившись на безліч проблем, із якими стикаються люди старшого віку та їхні родичі після їхньої смерті, я вирішив, що потрібно відверто говорити з людьми про те, що таке старість і як підготуватися до старості та смерті. Старші люди, озираючись назад, кажуть лише одне: як швидко минув час. Люди молодші, дивлячись вперед, думають, що ще так багато часу попереду й не варто замислюватися про старість так рано. Але, повірте, старість прийде непомітно — і чи ми будемо готові до цього?

Уміння жити в благополучні й у складні періоди, Дору КИРДЕЙ

У Бога є мета, є великий план для нашого життя. І всі люди можуть стати частиною цього плану. Вона полягає в тому, що ми створені, щоб бути образом Бога й діяти в ім’я Боже, впливаючи на людей тією владою, яку Бог дав нам.
Але часто стається так, що ми стикаємося в житті зі складними обставинами й не знаємо, як діяти й куди вирушити.

Сумніваюся? Так. Вірю? Так!, Тарас ДЯТЛИК

Герой віри— це не той, кого ніколи не навідують сумніви. Але той, хто, долаючи сумніви, вірить і надіється, і любить Того, Хто очікував і очікує довіри в найбільш нелогічних, найбільш незрозумілих, найбільш похмурих, на наш погляд, ситуаціях та обставинах…

Олександр Головій: згадуючи місіонерські дороги

Коли прийшла свобода для проповіді Євангелії, молодь стала використовувати всі можливості, щоб свідчити про Ісуса Христа. Ми й раніше свідчили, але в 1990-х з’явилися найбільш сприятливі обставини. Я завжди мав бажання проповідувати Євангелію. Ще більше воно запалювалося, коли чув розповіді братів, які поверталися з місіонерських полів. Завжди мріяв, щоб і самому поїхати. Пам’ятаю, навіть дехто з нас давав Богу обітницю, що до 25 років не буде одружуватися, а повністю присвятить молодість Йому. Зрештою, я одружився у 28.

Китайcькі дороги українських емігрантів, Олександр ШЕВЧЕНКО

Наш журнал уже висвітлював на своїх сторінках (№ 2, 3, 2003 р.) тему еміграції українських п’ятидесятників до Америки через Середню Азію та Китай. Тоді про цю дивовижну подорож розповідав син українського емігранта, який народився в Китаї, Олександр Сергійович Шевчук. Пропонуємо увазі читачів спогади ще одного учасника цієї затяжної еміграції — Олександра ШЕВЧЕНКА, який згодом організував слов’янську церкву в Лос-Анджелесі. Публікується за книгою О. Шевченка «Краткая история христиан евангельской веры пятидесятников».

 

 
Українська християнська поезія Місія "Голос надії"