Благовісник

 

Благовісник у Фейсбуці
Благовісник
у «Facebook»

 

Останній номер
1-2,2022
«Блага Вістка в часи війни»

 

 

 

Шановні читачі!

Ми щиро вдячні Вам за молитовну та матеріальну підтримку нашого журналу, за Ваші листи з відгуками, порадами і коментарями. Сподіваємося, що наша праця була корисною для Вас і хочемо спілкуватися з Вами на сторінках нашого видання й у наступному році.

У 2022 році сума мінімального пожертвування на журнал становитиме
360 грн. у рік.

Підтримайте нас, моліться за нас!

До нових зустрічей у 2022 році!

Більш детально ТУТ

 

УВАГА! ЗМІНИВСЯ БАНКІВСЬКИЙ РАХУНОК

Розрахунковий рахунок
UA 03 305299 00000 2600 5010810824,
код 23253886
у Приватбанку м. Луцька
Отримувач: РХЖ Благовісни
Призначення платежу: "Добровільні пожертви"

 

Журнал "Благовісник", 1-2,2022

Читати далі...

Журналу «Благовісник» — 30 років
Благовісник — провісник добра, щастя (Тлумачний словник української мови). Журналу «Благовісник» — 30 років! 115 номерів. Сотні статей, проповідей, інтерв’ю, новин, поезії. 30 років часопис намагався відчувати пульс сьогодення, інформуючи про зміни в суспільстві, у церкві та особистому сприйнятті Бога. Я не знаю, що керувало думками братів та сестер, причетних до народження нашого журналу, коли вони назвали його «Благовісником». Бо що може були краще за людину, яка приносить комусь хорошу вістку? Хіба що сама вістка.

 

Михайло Паночко:
«Я вдячний Богові, що наше братерство не опустило рук»

Про війну та її вплив на життя та служіння Української церкви ХВЄ розповідає єпископ Михайло Паночко в розмові з Віктором Вознюком.

 

Блага Вістка в часи війни. Анатолій КІБУКЕВИЧ
Ми живемо в час війни й чуємо багато страшних новин, від яких здригається серце. Коли так багато жахливих звісток, болю, то помічаю, що інколи навіть вигоряють емоції. Але також помічаю, що в людей з’являється спрага Бога. Недавно до нас заїжджав старший пресвітер Чернігівського обласного об’єднання ХВЄ Віталій Гавула. Як ви думаєте, що він просив для Чернігівщини? Каже: «Брати, знайдіть нам побільше Євангелій! Люди просять Євангелій».

 

Олександр Гончаров: «Ніколи не думав, що доведеться взяти зброю»
Олександр Гончаров — керівник відділу освіти УЦХВЄ в Харківській області, доктор богослов’я, другий пастор церкви «Свята Трійця» м. Харків, капелан. Коли почалося повномасштабне вторгнення російських військ, Олександр став бійцем тероборони. Спілкуємося про те, що довелося пережити за час війни.

 

Чи прощати звірства Росії? Василь ПОПУДНИК
Говорячи про прощення, люди розділилися у своїх думках. Одні кажуть, що потрібно якнайшвидше простити. Інші вважають, що прощати не варто. Даючи відповідь на це питання, вважаю тут ключовими слова з Писання: «Коли покається твій брат, прости йому». Уся проблема в тому, що в більшості своїй росіяни підтримують злочинну владу та виконують її накази. Вони не каються за вчинене. Навпаки — вони кажуть, що ми винні й ще в чомусь маємо покаятися.


Хроніки війни: «Хочемо у темряву додати промінчики світла»
Третього березня департамент освіти УЦХВЄ провів перший прямий ефір у рамках телепроекту «Хроніки війни». «Восьмий день війни. Мовчати не можна. Уже сьогодні «запускаємо» новий проект, щоб говорити про те, що болить, і про Того, Хто дає силу справлятися з цим усім!» — так анонсувала цю передачу на YouTube та Instagram творча команда. Сьогодні ми розмовляємо з одним із ініціаторів та постійним ведучим «Хронік війни» Віктором Вознюком.


 

Саме церква стала місцем, куди ховалися люди під час бомбардувань. Саме церква відразу простягнула руку допомоги постраждалим. Виявляється, християнська родина — велика перевага.

Микола РОМАНЮК

Українська християнська поезія Місія "Голос надії"