Благовісник

Точка неповернення

Кожен із нас в різних життєвих справах приходить до точки, за якою вже немає повернення назад. Буває, що попереду — якісь зміни, якась важлива справа чи відповідальне рішення. І це викликає почуття ризику, страху, тривоги, невпевненості, збудження… Взагалі, в будь якій справі є два найважчих моменти — почати і закінчити. Часто на початку певних змін ми озираємося і нас опановує велике бажання повернутися назад. Адже там — надійно, спокійно і все зрозуміло. А майбутнє — потребує зусиль і напруги.

Звичайно, є й випадки, коли краще якраз повернутися (якщо напрямок був хибним). Але зазвичай ця точка в нашому житті — ознака правильного напрямку. Це Бог нас підводить до неї!

Коли ще відстань до початку менша, ніж до кінця, ми зважуємо: якщо зараз повернутися, то втрати будуть меншими, ніж якщо підемо далі і зазнаємо поразки. Втрати теж будуть — витрачений час, кошти, посвята, але якщо йти далі, то можна втратити ще більше. Це — точка неповернення. Після переходу цієї точки людина вже по суті не має ходу назад — вона уперто рухається тільки вперед. Бо вже немає куди подітися. Тому саме ця точка є найважчою. Це рубіж, який потребує сміливості. Потрібно або докорінно змінюватися, або вернутися назад в минуле.

Багато людей бояться поміняти роботу, бо теперішнє місце — надійне і стабільне, хоча, можливо, й не зовсім влаштовує. Наскільки буває важко нам змінити місце проживання! За цим же принципом: чим довше люди в християнстві — тим важче їм зробити ривок уперед. Бо вони стають не тільки досвідченими, а й консервативними. І так важко зрушити з місця релігійні переконання таких людей, коли вони обмежили Бога своїм розумінням Бога. Та якщо не робити цих ривків — не буде духовного росту! Є три визначення віку людини. Перше — це паспортні дані. Друге — фізичний стан. І третє — це стан розуму, зокрема його здатність до перемін. Ви зустрічали 25-річних людей, які по наріканню і невдоволенню — як старі. І навпаки — літніх людей з молодою душею, які мають вогник в очах? Я скажу вам, коли ми стаємо старими — коли перестаємо розуміти молодь!

В моєму житті була така самоперевірка, коли я усвідомив, що 8 з 10 моїх біблійних переконань — я прийняв від когось, навіть не замислюючись, чому саме так, а не інакше. Це були чужі переконання, які стали моїми без особистого дослідження. І ті, хто передав їх мені, найчастіше — теж прийняли без дослідження! І десь у 26 років, я сказав: «Господи, я хочу сам дослідити з Твоєю допомогою і отримати особисте переконання!» Хочете, я дуже легко перевірю, які переконання ваші, а які ви просто бездумно повторюєте? Дайте відповідь: «Чому ви вірите саме так? На основі яких біблійних текстів ви вірите саме так?»

Переходячи точку неповернення наші переконання змінюються, наша віра змінюється, наше пізнання Бога змінюється. І що частіше ми будемо робити такі ривки вперед, то легше буде перейти всі наступні точки неповернення. Це стане нашим способом мислення, навиком життя. Тому сміливо — вперед, в ім’я Ісуса Христа!

Сергій Вітюков

Благовісник, 2,2020