Церква та суспільство
Церква та суспільство
Узбекистан. Цiна вiри. Розповідь Сергія Нечитайла, 27.12.2011
В Узбекистані мало дискутують на тему, як одягатися, чи можна прикрашатися, чи харизмати і баптисти брати, чи прославлення — біблійна практика… Там правильність віри перевіряється по-іншому. Саме про це й розповідає єпископ Сергій НЕЧИТАЙЛО — Голова центру християн повної Євангелії Республіки Узбекистан. Його розповідь скомпонована з виступів та проповідей кількарічної давності, тому деякі факти застарілі, але вони є яскравим свідченням непростої атмосфери, у якій живуть узбецькі християни.
Станьмо у проломі за Україну, Михайло Паночко, 4.10.2011
«І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би в виломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його…» (Єз.22:30).
Цей текст проливає світло на духовну ситуацію в державі Ізраїль ще за декілька сотень років до Різдва Христового. Господь Бог через Свого пророка Єзекіїля суворо попереджував свій народ за їхню гріховну поведінку і про суд, який гряде на них за всі беззаконня, які вони чинили. >>>
Святі незаступники, або Моя хата скраю, Юрій Вавринюк, 3.08.2011
Скільки стріл та списів було зламано в суперечках християн щодо заступництва так званих «святих». Хтось справді вважає окремих героїв віри за святих заступників, які є своєрідними посередниками між Богом та людьми, хтось авторитетно заявляє, що це не біблійна практика. Не будемо встрявати у суперечку, про це сказано вже дуже багато і ми нічого нового не додамо. Краще поговорімо про «святих незаступників». Так, виявляється, є і такі. >>>
СМС-суспільство, Дмитро Довбуш, 5.07.2011
Ви їдете в маршрутному таксі. Уже близько зупинка. Ви підходите до дверей і… «Пане водію, на зупинці, будь ласка!» Ні, ні, ні! Так було колись. Сьогодні все набагато простіше. Ви підходите до дверей і… Одним натиском кнопки передаєте все, що довелося б так довго вимовляти, напружуючи голосові зв’язки, язик, губи і… віддаючи частинку себе своєму співрозмовнику. >>>
Вiртуальний свiт iнтернету, або Не віддавайте дітей Молоху, Віктор Вознюк, 5.07.2011
Поширення нових технологій перетворило розділені материки на єдину «фазенду». Тепер без проблем можна провадити розмови, проводити відеоконференції, керувати бізнесом на великій відстані. Зручність та унікальність «дива» теперішнього часу очевидна. Проте існує тіньова сторона цього глобального «монстра». Він не прощає «залицяння» та тривалого підтакування і немилосердно хапає у свої обійми. Інтернет-залежність — новітня соціальна хвороба, яка лише на перший погляд здається простою. >>>
Світ, в якому живуть наші діти, Сергій Вітюков, 5.07.2011
Маленька дитина в наших руках… З Божою допомогою ми, батьки, маємо виліпити з неї особистість — переконання, думки, погляди, світогляд. Але перш ніж приступити до цього, розгляньмо, з яких частин складається ця ще несформована людина. Яким є той світ, у якому вона живе, я маю на увазі її внутрішній світ? >>>
Рятуй узятих на смерть.
Торгівля людьми — участь церкви у вирішенні проблеми, Карен Джурко, 21.03.2011
Рабство, торгівля людьми — тема, здавалось би, незвична і далека від нашого з вами життя. Проте, на жаль, це реальна проблема, яка нависла не лише над країнами далекого зарубіжжя, а й над Україною. >>>
«Толерантнi» гонiння або Нетолерантно про полiткоректнiсть, Ольга Міцевська, 21.03.2011
Нещодавно прочитала один цікавий факт, який ілюструє ідею сучасної толерантності, що нині так пропагується Сполученими Штатами та країнами Євросоюзу. У ньому йдеться: «Якщо на сайті online перекладача Prompt ви спробуєте перекласти фразу: «Our cat gave birth three kittens one white and two black» українською мовою, то отримаєте дуже толерантний переклад: «Наша кішка народила троє кошенят: одне біле і двох афроамериканців». Перевірила. Виявилося — жарт, але, на жаль, не такий вже далекий від реальності. >>>
Воскресіння Павлика Морозова, Юрій Вавринюк, 21.03.2011
Молодшому поколінню ім’я Павлика Морозова нічого не говорить. А от за радянських часів його знали усі. Наша школа навіть носила його ім’я. Точніше, піонерська організація школи, бо він був одним із найвідоміших піонерів. >>>
Життя церкви у часи спокою, Віктор Онищук, 21.03.2011
Аналізуючи життя Церкви, можна сказати, що вона живе в епоху спокою. Після краху радянської імперії Бог дав усі можливості Церкві реалізувати Божий план спасіння людей. На пострадянському просторі сьогодні в Україні найсприятливіші умови для проповіді Євангелії. Це безперечний факт. Ми бачимо величезний кількісний ріст церков, розвиток церковної інфраструктури у різних служіннях для досягнення людей різних верств. Але відомий вислів «Не завжди так буде» залишається актуальним і сьогодні. >>>
Гонiння на християн. 21 столiття. Факти та новини з "гарячих" точок, 21.03.2011
«Хто хоче жити побожно, будуть переслiдуванi», Юрій Вавринюк, 21.03.2011
Як це не дивно, але у 21-е століття християнство увійшло як найбільш переслідувана релігія. Більше того — таким воно було завжди, з моменту свого зародження. Парадокс, який не піддається логічному обґрунтуванню, — Месія, Якого євреї чекали як Визволителя, як Того, Хто зніме тягар пригноблення та ганьби, навпаки, приніс своїм послідовникам не тріумф переможця, а перетворив їх на об’єкт переслідувань та зневаги. Уже з перших кроків після народження християнство зустріло шалений опір та смертельні гоніння. Книга Дій апостолів — це історія тріумфу Духа Святого і одночасно розповідь про криваву дорогу учнів Христа. >>>
За пастирським служінням — майбутнє України 17.03.2010
На сьогодні в нашій державі існує близько двадцяти п’яти тисяч християнських церков. Суспільство з таким показником релігійної активності можна справедливо назвати християнським. Чи просто релігійним? Чи високодуховним? До цієї статистики можна ще додати такі дані: більше чотирьохсот тисяч злочинів, офіційно зареєстрованих МВС України на рік, більше 110 тисяч розлучень… >>>
Щасливий вік, Юрій Вавринюк, 25.03.2010
Вчених економічна криза, здається, не торкається. Ось нещодавно вони опублікували результати чергового дослідження. Їх зацікавило питання: «У якому віці люди вважають себе найбільш щасливими?» Результати стали несподіванкою: виявилося, що найщасливішою людина почуває себе у віці 74 роки. >>>
Фемінізм. Самоцінність чи цінність в очах Творця?, Яна Синюк, 16.03.2010
Фемінізм — це широко відомий у всьому світі рух за рівноправ’я жінок у суспільстві, своєрідний протест жіночої половини людства проти вікової, традиційної думки про неї. І, звісно, — це логічна причина усіх змін, які одна за одною приходили в нашу свідомість у результаті багатьох культурних переворотів останнього століття. >>>
Ігри, що грають людьми, Костянтин Савельєв, 16.03.2010
Все більше і більше Церква змушена вирішувати питання, які, на перший погляд, її безпосередньо не торкаються. Проблема ігроманії, яка набуває щораз більшої актуальності, сьогодні не може не торкатися християн хоча б тому, що вони також нерідко захоплюються комп’ютерними іграми, особливо діти та молодь. Як ставитися віруючій людині до сучасних ігор? Це питання зовсім не риторичне і далеко не другорядне для Церкви 21 століття. >>>
Сатурн, що пожирає власних дітей, Юрій Вавринюк, 16.03.2010
Проблема батьків та дітей існувала, напевне, ще з часів біблійних праотців. Її суть стисло можна виразити такою фразою: «Батьки завжди намагалися прищепити дітям свої моральні принципи та норми поведінки, діти ж завжди цьому чинили опір, щоб жити і діяти за власним розсудом». Точка зору батьків: «Яка ж ця молодь неслухняна!», точка зору дітей: «Які ж ці батьки відсталі!» В різні часи ця тема була по-різному актуальною, по-різному болючою, але, разом з тим, вважалася чи не вічною: мовляв, скільки буде існувати світ, стільки ж існуватиме й проблема. Донедавна так думав і я. Але двадцять перше століття поставило все з ніг на голову. Тепер ролі перемінилися, особливо батьків: нині ВОНИ змушують дітей відступати від загальноприйнятих норм та правил поведінки. >>>
Національна трагедія, Ігор Фень, 22.09.2009
Я отримав легкий шок, коли прочитав таку статистику: в Україні на душу населення припадає по 12 літрів алкоголю на рік. Згідно з міжнародними стандартами, вимираючою вважається нація, яка вживає понад 9 літрів чистого спирту на душу населення на рік. В Україні — 12 літрів… Одразу запитання: чи варто християнам піднімати це питання? Це ж не проповідь Євангелії. Вважаю, що варто. Людина, яка бачить беззаконня, бачить біду і мовчить, фактично є співучасником злочину. Ми не можемо поводитися за приказкою: «Моя хата з краю..». А людина, в якої розум затуманений алкоголем, не може сприйняти слово про спасіння, Слово Боже, не може реально оцінити свій стан грішника. >>>