|
2,2016
Дивитися PDF
Скачати PDF (rar)
Тема номера: "Стосунки, що будують Церкву"
Для чого потрібна
місцева церква?, Ростислав МУРАХ
Христос стверджує, що Він побудує Церкву, якої не переможуть сили адові
Для того, щоб з неба скинути сатану, Бог послав архангела Михаїла. Але для того, щоб заснувати Церкву, Бог послав Сина улюбленого! І Церква (що ми не раз знаходимо в Писанні) — це Тіло Господа Ісуса Христа. Христос — Голова Церкви. Він вознісся на небеса і сидить праворуч Отця Небесного. А ми, як Церква Його, залишилися на землі.
Жертва спільності, Олексій КОЛОМІЙЦЕВ
Спільність — це не просто додатковий елемент, і добре, коли він є в Церкві. Церква була створена Богом так, що спільність — її життєво важлива частина. Без неї Церква не буде існувати. Як тільки спільність вгасає, Церква перетворюється в лекційний зал у найкращому випадку або в просто мертве зібрання людей. У Біблії є дуже багато уривків, які стосуються спілкування та спільності.
Володимир БРИЧКА: «Конфлікт — це тест на духовний рівень»
Найчастіше люди сваряться за правду. Бо ж у кожного своя правда. Конфлікти — там, де кожен правий. Де хоч одна сторона здатна поступитися, визнати себе неправою, там сварки не буде. Хтось один вибачиться — та й розійдуться. А там, де стикається дві людські «правди», виникають конфлікти.
Сила будувати стосунки, Павло ФЕДОРУК
Скажіть, хто з нас не захоплювався глибиною християнського життя, рівнем духовності та стосунків з Богом і між собою віруючих першоапостольської церкви? Братерська спільність, чуда та знамена, страх Господній в кожній душі. Усі були вкупі, усе мали спільним, продавали маєтки та ділили всім, хто в чому мав потребу. У сердечній простоті вихваляли Бога, а Господь щоденно додавав спасенних до Церкви…
Немічні та сильні: конфлікт інтересів, Геннадій НЕФЬОДОВ
У Посланні до римлян Павло говорить про «сильних» і «немічних» (Рим.14:1;15:1). Він також вказує на певний конфлікт між цими двома категоріями віруючих. Єдність церкви залежить більшою мірою від того, як ці дві категорії зможуть знаходити компроміс.
Йдеться про правильний і хороший компроміс, який не стосується гріха.
Принципи
вирішення конфліктів, Сергій ВІТЮКОВ
Боже ставлення до нас багато в чому залежить від наших стосунків між собою. «Як хто скаже: «Я Бога люблю», та ненавидить брата свого, той неправдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, як може він Бога любити, Якого не бачить?» (1Iв.4:20). Одна жінка казала: «У мене з Богом все добре, тільки з зятем проблеми!» Та неможливо бути в мирі з Богом і в конфлікті з людьми. Це самообман.
Кого ти більше любиш?, Василь МАРТИНЮК
«І сварився той народ із Мойсеєм…» (4М.20:3). Сварився з ним, що він вивів його з Єгипту, що завів у пустелю — і мусить терпіти спрагу. Але ж хіба Мойсей міг своєю силою вивести таку велику кількість люду з краю рабства? Ні! Вивів Бог. І, мабуть, Мойсей не мовчав цьому народові, доводячи йому, хто саме визволив його від панування єгипетського царя й привів у пустелю, і звинувачуючи в упертості й непокірності. Зрештою, що можна довести розлюченому натовпу? Єдиний вихід — іти до Бога, що Мойсей і зробив.
Моє Причастя, Дмитро ДОВБУШ
Говорити про Причастя досить складно. Напевно, тому, що це — Таїнство. А таїнство неможливо достеменно пояснити, розкласти по полицях. Це водночас щось сокровенне, що кожен переживає по-своєму, і щось колективне, що робить общину одним цілим. Одним словом — таїнство… Але не говорити про Причастя — неможливо.
Етнос і міжкультурні відносини, Богдан ГАЛЮК
Історія людства почалася зі створення перших людей — Адама і Єви. Біблійні родоводи показують, як потім з одного сімейства вийшли роди й племена, а з них утворилися народи. Нащадки першої людини стрімко розмножувалися, але через їхні вчинки, які були злом в Божих очах (див. 1М.6:5), Творцеві знову довелося почати людський рід від праведника Ноя і його сім’ї (див. 1М.9:1). Незабаром його нащадки наповнили «острови народів у їхніх краях, кожний за мовою своєю, за своїми родами, у народах своїх».
Шведський школяр знайшов свою українську бабусю в будинку для літніх людей, Уляна КАРПИНСЬКА
Нещодавно в одному з будинків для літніх людей у Полтавській області розігралася майже кіношна мелодраматична сцена: модно одягнений юнак, який прийшов у супроводі перекладача, обіймав за плечі нічого не розуміючу стареньку й повторював по-англійськи: «Ти моя бабуся! Я знайшов тебе!» А та твердила: «У мене немає внука, ти помилився!».
Грецька полонянка, або «Поклич до Мене в день недолі!»
Оксана Удовенко народилася 1980 року в Миколаєві. Закінчивши школу, стала готувати документи, щоб поїхати навчатися в Грецію. Саме тоді навернулася до Бога її рідна сестра. Під впливом сестри Оксана навіть прочитала Новий Заповіт. «Та мені було закрите Боже Слово, — каже вона. — Тим більше, у нас були важкі сімейні обставини… Напевно, тому я й не вірила в Бога. Не розуміла, чому Він допустив стільки горя в моєму житті». Коли Оксана від’їжджала, сестра сказала їй на прощання: «Якщо тобі буде дуже важко, поклич до Бога — і Він тобі допоможе!» Ці слова міцно закарбувалися в серці дівчини й відіграли вирішальну роль у критичний момент життя. Про те, що трапилося з нею в Греції, розповідає сама Оксана.
Парадокс радості, Тарас ДЯТЛИК
Однією з чеснот християнина в час особистих і соціальних потрясінь є здатність із радістю приймати важкі обставини, у які ми потрапляємо. На перший погляд, це здається несумісним, і перша реакція нормальної людини на заклик до радості в складних обставинах: «У тебе що, порушення психіки? А чи не пройти тобі відповідний курс психокорекції?» Так, в окремих випадках справді потрібна допомога зрілого психолога-християнина.
Представляємо область. Дніпропетровське об’єднання церков ХВЄ
Михайло МОКІЄНКО: «Церква має бути уважною до дій Божих»
|
