|
1,2017
Дивитися PDF
Скачати PDF (rar)
Тема номера: "Особисте свідчення: "Іди і розкажи, що зробив з тобою Господь"
Особисте свідчення, Сергій ГОЛОВІН
Бог залишив нам Своє об’явлення не у формі певних догматів чи постанов. Він дав нам оповідання. Біблія — це розповідь, це особисте свідчення Самого Бога про те, як Він любить людей.
Так само й апостол Павло представляє свою апологію як особисту розповідь про стосунки з Богом Його обраного народу та як розповідь про стосунки з Богом всього людства. І кожен із нас — частина цієї розповіді.
«Свідчення» не на користь, Денис ПОДОРОЖНИЙ
Соціальні мережі породили дивовижний феномен, який часто межує з патологією: людина, замість того, щоб діяти (допомогти, захистити), спішить розповісти всім, що вона бачила. Показати знімок чи відеозапис події. Це і раніше робили журналісти, але соцмережі подарували таку «навичку» всім своїм користувачам.
Нині підлітки знімають на відео бійки однокласників замість того, щоб їх рознімати. Глядачі прямих трансляцій можуть у реальному часі спостерігати за злочином і не поспішати повідомляти в поліцію.
Дві зустрічі, Свідчення Вталія БЄЛЯЄВА, 15.03.2018
Читаю свідчення людей, що повірили в Господа Ісуса Христа — і моє серце захоплюється дивними ділами Божими. Такі свідчення настільки ж різноманітні й індивідуальні, як і кожна людина. Оце дивлюся на своє життя, як я увірував, і на початку свого богошукання хотів би описати дві особливі зустрічі з живим Богом.
Що? Де? Коли? Дмитро ДОВБУШ
Хто такий свідок? Це той, хто бачив певну ситуацію: опинився на місці злочину або на його очах трапилася аварія, або був присутній під час підпису якогось важливого документа й може це підтвердити. Свідок — це очевидець. Що потрібно від свідка? Максимально просто й неупереджено, нічого не додаючи і не віднімаючи, розповісти, як усе було. Щодо нас, то ми свідки того, що Бог живий, що Ісус Христос помер, але воскрес і є діючою силою на землі, впливаючи на людські долі.
Фотопроповідь. Християнство «дірявих відер», Дмитро ДОВБУШ
Цей демотиватор нагадав мені дві історії з життя, ілюстраціями до яких можуть стати наведені світлини. Перший випадок — зі шкільного життя. Діло було після уроків, коли більшість учнів уже розійшлися, залишилися тільки чергові й ще кілька чоловік. Як буває, хлопці стали дуріти, забрали в когось із дівчат пенал (чи-то якийсь інший предмет, точно не пам’ятаю), і стали кидали одне одному, поки дівчина за ним бігала. У якусь мить пенал кинули мені, але, намагаючись його зловити, я якось незграбно посковзнувся на ганчірці й упав.
Довіритися Богові, Свідчення Олександра ГЕНІША
Я намагаюся уявити стан учнів Ісуса Христа в ту мить, коли розіп’яли їхнього Учителя. Глибоке розчарування, тривога, сум... Як жити далі? Вони опинилися в повній безвиході, усі їхні мрії й сподівання зі смертю Ісуса зникли. Вони бачили, як Його тіло поклали в гріб, а вхід до нього привалили важким каменем. Такий камінь, образно кажучи, лежав незримим тягарем на їхніх серцях. На щастя, ця історія має чудесне продовження!
До Бога через «Радянську жінку», Свідчення Людмили КРАВЕЦЬ
Доля знову звела нашу редакцію з друзями із Сарненщини. Цього разу ми презентували в церквах району останній номер журналу та альманах «Осоння» Волинського осередку Спілки християнських письменників України. Відвідали Чабель, Вири, Чемерне, Малі Цепцевичі, Сарни, Тинне та Ясногірку. А неподалік від Сарн, у с. Катеринівка, ми мали нагоду познайомитися з Людмилою Григорівною Кравець — людиною непростої долі. До вашої уваги розповідь про її навернення до Бога, записана зі слів Людмили.
Голуб, драбина та
вдячність, Свідчення Віталія САВЧУКА
За повсякденними життєвими клопотами ми часто не помічаємо Божих милостей, виявлених нам. Іноді складні життєві обставини допомагають відчути, що Бог поруч і все, що Він робить в нашому житті, допомагає нам на добро. Свідчення, яке ми пропонуємо вам, на перший погляд, може видатися по-дитячому наївним. Аргументи автора в дечому нагадують Поліаннину «Гру в радість», описану в книзі Елеонор Портер.
Благодать на життя, Свідчення Василя МАРТИНЮКА
З самого дитинства я часто потрапляв у обставини, які загрожували моєму життю.
Мама розповідала, що я був дитям дуже жвавим. Одного разу мене, ще немовля, вона поклала на ліжко спати, а сама пішла робити якусь нагальну роботу, якої в неї, сільської жінки, було багато. Раптом затривожилася й побігла глянути, як мені спиться, — і жахнулася. Я прокинувся і, чеберяючи ніжками, отак на спині заштовхав себе до стіни, моя голова провалилася в щілину між стіною і ліжком — і я там уже задихався. Ще хвильку — і мене не стало б.
Зворотний бік свідчення, Юрій ВАВРИНЮК
Журналістська практика показує, що однією з найбільш улюблених рубрик християнських видань є свідчення. І не тільки видань. На богослужіннях також люблять слухати життєві історії людей, яких змінив Бог. Та й відеосвідчення в інтернеті не менш популярні.
І це не дивно. Розповіді про реальну силу Божу, Божі чудеса та Божу любов в житті людей підбадьорюють, додають сил, зміцнюють віру й надію що Господь може зробити чудо для усіх, хто довіриться Йому.
Хто має вуха, хай чує, Ольга МІЦЕВСЬКА
Два роки тому на сторінках нашого журналу було розміщено свідчення під назвою «Я вирішив не радитися зі спеціалістами, а радитися з Богом». У заголовку були процитовані слова автора, до речі, нашого доброго друга, лікаря за фахом. Ці слова були справді сказані ним, проте в заголовку вони вирвані з контексту й тому набули зовсім іншого значення, ніж вкладав у них автор. Будучи сам лікарем, він передусім звернувся до лікарів за допомогою, коли його синові поставили страшний діагноз. Але Бог провів його іншим шляхом — і він у певний момент зрозумів, що лікарі тут безсилі, а лише Бог може змінити ситуацію.
Випробуваний вогнем. Свідчення Олега БОГОМАЗА
У нашому житті є такі періоди, про які не хочеться згадувати, — це труднощі, випробування. Вони неминуче приходять, і їх хочеться якомога швидше пройти й забути. А свідчити нам хочеться лише про хороше, про ті приємні випадки, коли Бог нам відповів так, як ми цього хотіли. Проте не завжди в житті стається так.
Випробування випали й на долю Олега Богомаза. І саме про них із ним розмова.
Долаючи труднощі з вірою. Свідчення Людмили Тищук
Батько Людмили Тищук був військовослужбовцем, тому сім’я часто змінювала місце проживання. Сім років вони жили в Німеччині, де в 1964 році й народилася Людмила. Дванадцять років — у Вірменії, далі — у Монголії. Потім оселилися у Львові, де дівчина вступила до торгово-економічного інституту й здобула фах бухгалтера-економіста. Під час навчання в інституті вийшла заміж за хорошого хлопця — Олександра Попіку.
Сундар Сінг — апостол
із закривавленими ногами
Покаявшись у 14-річному віці, індієць Сундар Сінг усе своє життя присвятив свідченню іншим людям. Він ніс вістку Євангелії як своїм землякам, так і людям інших культур. І його справедливо називали апостолом. Часто після довгого шляху, який він долав босоніж, проповідник з’являвся в селах із закривавленими й вкритими пухирями ногами. Через це його називали «апостолом із закривавленими ногами».
Виховання: як зупинити погане й заохотити хороше?, Сергій ВІТЮКОВ
Сьогодні я говоритиму як батько. Хочу почати із запитання: «Чи вигідно у вашій сім’ї бути слухняним?» Це стосується переважно дітей, але й дорослих теж у деяких випадках. Отже, чи вигідно це у вашій сім’ї?
Уявімо: дві дитини сваряться між собою, це природна ситуація. Але в той момент, коли ми, батьки, повертаємося й втручаємося у сварку навіть поглядом, із нашого боку це не лише спроба вирішення конфлікту, а й потужна настанова дітям — як це робити.
Усмішка «серйозного» Бога, Ольга МІЦЕВСЬКА
Часто мені здається, що я не була дитиною. Іноді намагаюся пригадати хвилини життя, коли я була вільною й безтурботною. І, на жаль, не можу. Звісно, бувало, що робила хлопавки із зошитів у першому класі (за що мені добре перепало від вчительки) або ж «стріляла» чорнилом із ручок, які після того зазвичай псувалися (і заробляла від мами). Та якась надприродна відповідальність та слухняність змушували мене «тримати себе в руках», щоб догодити близьким людям. Тому вже з другого класу брала в школу книжку чи вишивку, щоб на перервах зайняти себе чимось «корисним».
Батьківство без фанатизму, або Діти — не центр Всесвіту, Марічка ГАЛЮК
Декому ця стаття може здатися радикальною, хтось побачить у ній власні методи виховання, дехто покрутить пальцем біля скроні, але знайдуться й ті, хто спробує застосувати описане на практиці й виявить, що любити дитину й недосипати та недоїдати — речі абсолютно не тотожні.
Чотири молитви, Ярл ПЕЙСТІ
В основі нашої сьогоднішньої бесіди розповідь, як Христос вигнав легіон демонів із одержимої людини та як ті демони, увійшовши в стадо свиней, потонули в морі (див. Мр.5:1-20).
У цій невеликій історії ми натрапляємо на чотири молитви. Ми звернемо увагу на те, хто молився та які відповіді дав Христос на кожну з цих молитов. Дві молитви належать одержимому. Одна з них сказана до вигнання Христом з нього нечистих духів, а друга — після того, як вони були вигнані. Але між тими двома молитвами ми знаходимо ще дві: одна з них — молитва демонів і молитва жителів краю Гадаринського.
Щоб люди любили,
сам полюби, Світлана БЕРЕЗА
Недописана дисертація вже кілька місяців лежала на столі, припадаючи пилом. Василеві не було до неї, як і до всього іншого, ніякого діла. Цього ранку його погляд не спинився жодного разу на стосику списаних паперів — не до паперів, коли в голові — порожнеча й тупий біль.
Лінія фронту, Юрій СІПКО
Світ збожеволів. Це усталене визначення. Ним оправдовують всі безглуздя, які чинять сильні світу цього. Ним пояснюють крах мрій. За ним приховують безнадію. Як у пісні: «И ни церковь, ни кабак — Ничего не свято! Нет, ребята, все не так, Все не так, ребята!»
Поетична сторінка. Лідія ВУДВУД
|
