1 2

Чи не ображаєтеся ви на Бога? Девід ВІЛКЕРСОН, 10.10.2023
Я переконаний, що немає нічого небезпечнішого для християнина, ніж зачаїти в собі почуття образи на Бога. Однак я шокований тим, як стрімко зростає кількість віруючих людей, які роздратовані на Господа. Вони можуть не зізнаватися в цьому, але глибоко всередині тримають якесь невдоволення щодо Нього. Вони думають, що Його не цікавить їхнє життя та їхні проблеми! Вони переконані, що Йому байдуже до них, тому що Він не відповів на певну молитву або не діяв у їхніх інтересах.

Кравець, проповідник, «контрабандист», 10.10.2023
Цезарій Кевра — один із польських п’ятидесятників, який був не байдужий до Господнього покликання поширювати Добру Новину й виконував його особливим способом — перевозив Біблії з Польщі в Україну під час своїх поїздок до друзів. А ця справа була небезпечна. В атеїстичному Радянському Союзі вірити в Ісуса Христа вважалося злочином, тому християн переслідували, а християнську літературу вилучали.

Журнал «Благовісник» — 30 років на духовній ниві, 10.10.2023
Як ми уже зазначали у першому номері журналу за цей рік, війна в Україні порушила редакційні плани і ми не змогли закцентувати увагу на 30-літньому ювілеї часопису. Повертаючись до цієї теми, пропонуємо інтерв’ю з головним редактором «Благовісника» Юрієм Вавринюком.

Мандрівник із Біблією за пазухою (до 300-ліття від дня народження Григорія Сковороди). Олег БЛОЩУК
У грудні 2022 року минає 300 років із дня народження відомого українського мислителя Григорія Сковороди. Його ставлять в один ряд із Сократом, шукають у його творах спорідненість ідей із Конфуцієм та Лао-цзи. Проте ті дослідники його життя, які зрозуміли його істинну сутність та те, на чому мислитель базував своє вчення, стверджують, що хоча на той час протестантизм не прижився на наших теренах, Сковорода був яскравим його представником, протиставляючи формалізм живій вірі, а марні слова — життю, сповненому радості й добрих діл. І основою цього для мандрівного філософа стала його зустріч із живим Богом.

100-річчя церкви села Цепцевичі, 10.10.2023
30 жовтня Церква християн віри євангельської села Цепцевичі Сарненського району святкувала ювілейну дату — 100-річчя свого життя та діяльності. На свято, яке поєднали із Днем подяки, зібралося багато гостей із різних куточків України. Вони приїхали розділити радість та прославити Господа за врожай і потужну працю Святого Духа в церкві протягом століття. Вірян вітав старший єпископ УЦХВЄ Михайло Паночко, він також служив проповіддю. Крім того, проповідували заступники старшого пресвітера Рівненського обласного об’єднання церков християн віри євангельської Олександр Чернюшок і Олександр Кузьмич, єпископ Володимир Бричка та інші служителі. Історію виникнення громади ХВЄ в Цепцевичах розповів Сергій Губеня.

Подвиг віри. Василь ХОМ’ЯК, 27.07.2023
Мій батько Семен повірив у 1924 році через свідчення свого дядька Дмитра, який повернувся до нашого села Стронятин, що на Львівщині, із Америки. А вже в 1928-му році в селі утворилася Христова Церква, і першим її пресвітером був мій батько. Тож моя доля рясно благословенна Господом, бо народився я в сім’ї щирих християн і виховувався (разом із братом Михайлом) згідно з євангельською наукою.

Повстання Макавеїв — за Закон, за народ, за святиню, 27.07.2023
Була в історії давнього Ізраїлю ще одна дуже цікава сторінка, яка не знайшла свого відображення в канонічних писаннях, — історія боротьби народу за свободу, самоідентифікацію, за мову й віру. Історія перемоги з великими втратами й неймовірним болем. Це повстанський рух Макавеїв.

100-річчя п’ятдесятницького руху, 16.03.2023
На конференції, присвяченій 100-річчю п’ятдесятницького руху, була представлена низка доповідей істориків ХВЄ про різні аспекти розвитку вітчизняного п’ятдесятництва. Зокрема доповідачі акцентували на моментах впливу радянського режиму на церкви в післявоєнний період.

Відлюдництво: тупикова дорога служіння Богові, Юрій ВАВРИНЮК, 15.09.2021
Приблизно в 251 році від Р.Х. в єгипетському містечку Кома, у заможній християнській сім’ї народився хлопчик. Можливо, у майбутньому він нічим би не відрізнявся від своїх ровесників та інших жителів міста, якби не особлива побожність, яку став проявляти вже в десятилітньому віці. Коли йому було біля двадцяти років, померли батьки, залишивши юнакові та його сестрі великі статки. Але саме тоді він відчув особливий поклик до служіння Богові. Після відкриттів, які отримав, перебуваючи в постах та молитвах, молодий християнин приймає несподіване рішення. Він продає все своє майно, віддає сестру на виховання благочестивим жінкам і присвячує себе на подвижницьке служіння відлюдника.

Англійське село, яке зупинило чуму, 27.07.2021
Європа неодноразово страждала від лютих спалахів чуми. Щоразу зараза поширювалася стрімко на великих територіях і забирала тисячі життів. Чергова епідемія бубонної чуми розгорілася в Англії 1665 року й лютувала майже 2 роки. Усе почалося з Лондона, де хвороба підкосила значний відсоток населення (там від неї гинув практично кожен четвертий), а потім вона пішла гуляти по країні. За приблизними підрахунками, чума в 1665-1666 роках убила близько 100 тис. чоловік тільки в столиці. З-поміж інших населених пунктів епідемія вразила невелике село Йєм в графстві Дербішир на півночі Англії.

Мартін Лютер та епідемія, 27.07.2021
У серпні 1527 року у Віттенберзі спалахнула епідемія бубонної чуми.Лікарі були безсилі не тільки вилікувати, але навіть хоч якось полегшити страждання хворих. Розбушована епідемічна стихія вкрай деморалізувала жителів міста, багато з яких вважали втечу своїм єдиним шансом уникнути зараження. Перед складним вибором — піти з міста або залишитися — стояв і 43-річний реформатор Мартін Лютер. Багато друзів і колег Лютера, зокрема Філіп Меланхтон і Юстус Йонас, покинули Віттенберг. Лютеру також пропонували зробити за їхнім прикладом, але він прийняв рішення залишитися, щоб піклуватися про хворих і паству.

Пандемії та християнство: уроки історії, 7.07.2021
Несподівана пандемія нової хвороби на початку 2020 року застала всіх зненацька. Власне, усі біди та катаклізми приходять зненацька. Нам здається, що ця проблема настільки серйозна, що часто повторюємо: «Ну, такого ще ніколи не було!» А втім, це не так. Було, і не раз, і далеко не в таких масштабах. Нинішній карантин, який ми здебільшого проводимо в затишних помешканнях, спостерігаючи за поширенням хвороби через інтернет, — це лише бліде повторення тих пандемій, які гуляли землею раніше й збирали врожай мільйонами людських життів.

Два береги Збруча, Юрій ВАВРИНЮК, 7.07.2021
Під час Першої світової війни, наприкінці липня – початку серпня 1917 р., після успішної контрофензиви союзних австро-німецьких військ смуга фронту в східній Галичині встановилася по Збручу. У листопаді 1920 року по лівий бік Збруча більшовики здобувають перемогу. У 1921 році був укладений Ризький мирний договір між Радянською Росією та Польщею про те, що річкою Збруч проходитиме кордон. Він проіснував до 1939 року. У вересні 1939 року Червона Армія згідно з пактом Ріббентропа-Молотова переходить Збруч і займає Галичину (Вікіпедія).
Перед Першою світовою війною з села Биківці, що на Тернопільщині, на заробітки в Сполучені Штати виїхали українські селяни, серед яких були Порфирій Ільчук, Трохим Нагорний та Йосип Антонюк. У 1919 році вони повернулися в Україну й привезли на батьківщину нове євангельське вчення.

Дорогою випробувань та благословення, 7.07.2021
Багато церков, особливо в Західній Україні, уже переступили поріг свого 90-річчя. Вони пережили й важкі, і благословенні часи. Безліч неймовірних історій можна почути в цих церквах. І от деякими з них хочемо поділитися з нашими читачами.

Біля витоків пробудження, 7.07.2021
На початку червня 1920 року в мальовничу місцевість на Кременеччині, що у Тернопільській області, повернулися з далекої Америки, де були на заробітках, троє дуже відомих у п’ятидесятницьких колах проповідників — Порфирій Ільчук, Трохим Нагорний та Йосип Антонюк. Саме з цього часу дослідники євангельського руху починають відлік п’ятидесятницької історії на теренах України.

Пантелеймон КУЛІШ: перший перекладач української Біблії, 10.11.2020
7 липня 2019 року виповнилося 200 років від дня народження Пантелеймона Куліша — українського письменника, мовознавця, фольклориста, етнографа, літературного критика філософа історії, перекладача, редактора і видавця, зокрема автора першого українського історичного роману «Чорна рада», автора першої української фонетичної абетки та першого перекладу Біблії на українську мову, одного з чільних представників українського національного відродження ХІХ століття. Можна навіть сказати: одного з творців модерної української нації.

«Приступити до вербування масової мережі інформаторів серед церковників…, 7.07.2021
Боротьба проти віруючих у радянські часи не обмежувалася забороною проводити зібрання, закриттям церков та арештами служителів. Не менш наполегливо велася робота з руйнації церкви зсередини через своїх агентів та схиляння до співпраці членів церкви. Тепер, коли архіви спецслужб доступні, відкривається правда про підступну шкідницьку діяльність атеїстичної влади всередині церковних громад. Пропонуємо уривок із документу, виданого ще в 1943 році. Хоча він враховував обставини, які склалися під час війни, методи спецслужб залишалися майже однаковими протягом десятиліть.

Ювілей. Ріки Божої благодаті в Новорічиці, 7.07.2021
Кожна церква має свою історію — історію створення, життя та діяльності, які будуть наповнюватися подіями аж до приходу Господа Ісуса Христа. Церква християн віри євангельської с. Новорічиця Зарічненського (тепер Вараського) району Рівненської області має доволі тривалу історію — 2021 року їй виповнилося 100 років.

Євангельські християни Святої П’ятидесятниці, Олег БОРНОВОЛОКОВ, 10.11.2020
Євангельські християни Святої П’ятидесятниці як об’єднання церков Західної України сформовані в травні 1924 року в місті Кременці Волинської губернії з уже існуючих громад. Ці громади були організовані в різний час у період із 1919 до 1924 року. У більшості випадків вони мали пробаптистське розуміння принципів хрещення Святим Духом. Приїзд у Кременець Івана Олексійовича Гериса в лютому 1924 року змінив їхній формат віри, почалося духовне пожвавлення раніше організованих громад, що й призвело до організації та проведення першого з’їзду Святої П’ятидесятниці 1-5 травня 1924 року.

Катерина Воронаєва: життя, покладене на вівтар, 10.11.2020
У червні 1960 року в Нью-Йорку з трапу трансатлантичного реактивного лайнера зійшла 73-річна жінка. Вона була вбого одягнена, і виглядала як російська селянка. Тремтячи від страху, вона спускалася по трапу, де її чекав син, якого вона не бачила 25 років! Спустившись, міцно обняла його, і крізь сльози сказала: «Дякуй Богові, синку. Він зберіг моє життя, і перед смертю я зможу побачити ще раз своїх дітей. Я так рада, я так рада!» Ім’я тієї жінки — Катерина Воронаєва...

1 2