Життя навколо нас

Бурштинова лихоманка

«Україна посідає друге місце у світі за запасами бурштину, при цьому вирізняється найвищим у світі відсотком бурштину ювелірної якості в покладах», — про це йдеться у Пояснювальній записці до Закону України «Про видобування та реалізацію бурштину», який був прийнятий у квітні цього року.
Оскільки раніше ця діяльність не була чітко обумовлена жодним законодавчим актом України, ситуація в поліських районах набула небувалої гостроти. За швидкою наживою туди ринула сила-силенна людей, так що в ЗМІ активно заговорили про «бурштинову лихоманку».

Мрія знайти «сонячний камінь», як поетично називають бурштин, охопила й серця місцевих жителів, яких, безумовно, обурило, що на скарбах їхньої землі злочинно багатіють різні кримінальні структури та корумповані чиновники.

Думка Церкви щодо видобування бурштину розділилися надвоє: одні підтримують, інші категорично засуджують. Щоб не робити висновків, конкретно не знаючи ситуації, ми попросили прокоментувати те, що відбувається, служителя церкви с. Немовичі, що на Рівненщині,
Олександра ГРОЦА.

Улюблені, роблячи всяке старання, щоб писати вам про наше спільне спасіння, я визнав за необхідне написати вам, благаючи, щоб ви боролися за віру, раз передану святим.
Юди 1:3, переклад Р. Турконяка

Краще й приємніше писати про спасіння, але ситуація іноді вимагає писати й про те, що є небезпекою для кожного віруючого особисто й церкви загалом.

У цій статті хочу порушити болюче питання, яке вже стосується не тільки поліського регіону, але й усієї України. Мова йтиме про нелегальний видобуток бурштину.

Звичайно, що в межах однієї статті неможливо все обговорити ґрунтовно, це буде спробою осмислення цієї проблеми й шляхів її вирішення в суспільстві та євангельських церквах. Не вийде написати й так, щоб і вовки були ситі, і вівці цілі.

Добувати бурштин розпочали на Поліссі ще в 1990-х, але перед євангельськими церквами це постало як проблема в 2014 році. Чому? Упритул до 2014 року в євангельських церквах на Поліссі була нібито одна тверда позиція — заборона на видобуток бурштину. Його добували люди з кримінальним минулим або, скажімо, ті, які не пов’язували свого життя з євангельським ученням.

У 2014 році, після «майдану», у період становлення нової влади ніби відкрилися шлюзи. У селах на Поліссі розпочалася гонитва за дорогоцінним каменем, яка принесла для церков лише ганьбу. Які ж причини призвели до такого явища? Перша причина — відсутність принципової позиції, розмиті переконання, усунення моральних принципів. Світське мислення змінило християнський спосіб життя й поведінку.

Друга причина — духовна незрілість. Духовно незріла людина не орієнтується, де гріх, а де не гріх; що є Божим, а що не Божим (див. Іс.5:20; Рим.14: 1-2).

Третя причина — зажерливість (рос. любостяжание). Бажання швидкого й легкого збагачення. Втрата духовних цінностей.

Стикаючись із трагічними обставинами, які ми не можемо контро­лювати, нам слід знати, як вибирати більшу цінність, вибирати те, що правильне в Божих очах.

Причетність до видобування «сонячного камінця» — явище гріховне, яке через свою приховану природу не сприймається як гріх, хіба що ми вкажемо на ознаки його гріховності.

Ми маємо пам’ятати, що Біблія існує для всіх культур, усіх часів і всіх соціальних класів. Біблія — це закон над законом.

Чому добувати бурштин таким способом, як це робиться на Поліссі тепер, для християнина — гріх?

1. Це злодійство (див. 1 Кор. 6:9-10). Цей текст Нового Заповіту говорить, що злодії Царства Божого не успадкують. Порушувати законодавство, наприклад ККУ, ч. 2, ст. 240 — порушення правил охорони або використання надр, — для християнина гріх. Я розумію, що в державі не працює закон, що ті, хто покликаний берегти закон, самі ж його і порушують, намагаючись «кришувати» цей бізнес, але християнин не зможе виправдати свою неправильну поведінку неправильною поведінкою інших. Християнин підкоряється подвійній дисципліні — Божій і державній.

2. Це вандалізм, руйнує поліську екосистему, з якої живиться природа: ліс, земля, вода. Текст Божого слова «Господня земля і що наповнює її» (Пс. 23:1) буде не оправданням для багатьох, як дехто думає, а вироком. Бог дав нам землю, щоб її впорядковувати, обробляти й охороняти, а не знищувати. «Гнів Твій прийшов, щоб знищити тих, хто нищить землю» (Об. 11:18).

3. Це спокуса для людей (див. Лк. 17:1-2). Христос сказав, що ми маємо бути світлом і сіллю. В усі часи благочестивий спосіб життя християн, їхня безкорисна любов, готовність власною кров’ю підтвердити істинність свої віри діяли надзвичайно у світі, сповненому злоби й ненависті. Чому щось має змінитися для християн у ХХI столітті?

4. Це посягання на чужу територію (див. Ос. 5:10; Пр. 22:8; 23:10).

Буде кричущою несправедливістю з мого боку як пастора мовчати про лояльність, байдужість і бездіяльність багатьох служителів щодо цього питання. Хтось розцінить мої слова як дискредитування служителів в очах суспільства. Але, як любить казати єпископ Віктор Боришкевич, «факти річ вперта». Одні лояльні тому, що самі так чи інакше причетні до добування бурштину чи до схожих справ (незаконна вивозка лісу, ловитва риби забороненими методами, заробітчанство з елементами обману). Інші бездіяльні, бо виявились незрілими, не готовими до викликів сьогодення. Ви, мабуть, хочете сказати мені: «Не судіть, щоб і ви не були осуджені». Але краще мені й вам почути «суд» сьогодні, ніж у Судний день (див. 1 Кор. 11:31-32).

5. Це падіння моралі. У гонитві за швидким збагаченням християнин втрачає те цінне, що є його сутністю, — людяність. Один чоловік у своїй молитві до Бога сказав: «Боже, зроби, щоб усі люди стали християнами, а християни залишилися людьми». Постійні конфлікти з правоохоронними органами, міжусобиці серед «старателів», формування так званої еліти, яка «вміє жити» — ось далеко неповна картина, яка зображає «бурштиновий бізнес».

Один з аргументів на захист бурштину звучить так: «Дайте можливість людям заробити на хліб, бо ж є такі, хто не має навіть хліба». У мене тоді постає питання до місцевої церкви: «А що ж тоді робить церква, якщо в її рядах є людина, яка не має кусня хліба? А якби не було бурштину, що тоді?»

Ми молимось за мир у країні! Але Біблія нам каже, що є умови для отримання миру від Бога. Перш ніж молитися за мир, щоб була результативна молитва, треба вести святе богобійне життя (див. Іс. 57:21; Іс. 48:18). Друга умова — це справедливість (Пс. 84: 11-12). В Україні має запанувати закон. Люди мають відвернутися від своїх злих доріг, тоді буде мир.

Парламент намагається відрегулювати законодавчу базу з видобутку бурштину (законопроект від 23.04.2015, реєстраційний номер 1351-1).

Але чи не буде для нас це заповідями як для жорстокосердих (див. Мк. 10: 1-6). Заповідь, яку дав Мойсей, не була Божим волевиявленням, а вимушеною реакцією на жорстокосердість. Так було з Ізраїлем, коли він просив царя.

Нам треба берегти себе й слідкувати за собою, щоб не виявилося в нас серця черствого й впертого, схильного виконувати свою волю, ще й оправдовувати її Божим дозволом. Хай нашим бажання буде виконувати Господню волю.

Від редакції. Коли писалася стаття, Закон «Про видобування та реалізацію бурштину» ще не був прийнятий, тому автор аналізував ту ситуацію, яка склалася на той час. Оскільки відповідний Закон уже набув чинності, перед кожним стоїть чіткий вибір: або виконувати його, або ж порушувати — і стати злочинцем.

"Благовісник", 2,2015