Благовісник

Віра і медицина: дискусійні питання

Відповідає Євгенія Дмітрова — лікар-педіатр, дитячий гастроентеролог, м. Суми.

— Яке ваше ставлення до пластичної хірургії?
— Тут багато запитань. Якщо посттравматична хірургія, то це нормально. Але якщо людині все мало й мало, і вона весь час хоче змінювати зовнішність — то це вже психічне захворювання або навіть духовні проблеми, — особистість просто не може прийняти себе такою, яка вона є.

— Чому досить багато християн виступають проти щеплень?
— Я не знаю, чому кожен індивідуально виступає проти. Я особисто вважаю, що вакцинація — від Бога. Він дав ці пізнання, адже це — один із шансів для людей бути здоровими й не отримати каліцтва на все життя. Є інфекції, від яких можна вилікуватися, але вони дають ускладнення, які можуть проявитися навіть років через десять. Наприклад, після кору може проявитися паненцефаліт, коли вражається кора головного мозку, людина втрачає практично всі навики й стає нездатною навіть доглядати за собою. Дехто каже, що краще перехворіти на кір. Так, ти перехворієш, вилікуєшся, лікарі тебе врятують, бо вони зобов’язані це зробити, але не факт, що ти через 10 років не отримаєш паненцефаліту!

— Чому, на вашу думку, сьогодні так багато акцій із протидії щепленню й відмови від нього?
— Є дуже багато антивакцинальних структур, які не є прихильниками традиційної медицини. Традиційна медицина базується на законах природи, які створив Бог. Є статистика, яка має доказову базу. Є добровольці, які свідомо підписують документи для згоди апробації на собі тієї чи іншої вакцини. Якщо статистика каже, що цей препарат допомагає — він затверджується, якщо ні — не затверджується. На ринку доказової медицини не існує препаратів, які не працюють. Усі вакцини мають багаторічну базу доказової медицини. Тому, я вважаю, що люди, які відмовляються, просто не розуміють до кінця або ж заплуталися в інформації. Плюс є свобода слова — «кажу, що хочу, і пишу, що хочу», — це не доказово й не карається. Люди читають в інтернеті й не розбираються, хто це писав — є в нього статус професора чи немає, наукова це стаття чи ні. А насправді все просто: хочеш розібратися — прочитай відповідну літературу або звернися до спеціалістів.

— Ваше ставлення до гомеопатії?
— Я не приймаю гомеопатичну медицину як традиційну, а я прихильниця традиційної медицини. Так, ці препарати продаються і є навіть якісь дослідження, але ці дослідження не мають об’ємності й нормальної доказової бази. Я ці препарати не використовую у своїй практиці й не призначаю.

— Що скажете з приводу народної медицини?
— Народна медицина — це дуже широке поняття. Якщо це фітотерапія, я частково визнаю її, оскільки є багато препаратів із фітоосновою. Наприклад, валер’янка — це корінь валеріани, що використовується як заспокійливе. Є препарати, що понижують тиск, наприклад, папазол — теж на основі рослинних речовин. Є різні вітамінні комплекси, виготовлені як витяжки. Якщо ж просто заварювати трави — то це більше психотерапевтичний ефект на рівні плацебо. Знову ж таки народні рецепти не мають серйозної доказової бази. Коли не було нічого, то використовували хоч щось.

— А як щодо східної медицини?
— Її я теж не визнаю. У своїй практиці не використовую, а те, що не використовую, я не можу рекомендувати. До того ж зазвичай цей вид медицини платний. Оцінювати медицину слід за трьома критеріями: доступність, безпечність і ефективність. Перш, ніж щось уводити у свою практику, я вивчаю це. Будь-яка методика має бути узгодженою з переконанням самого пацієнта, з духовним усвідомленням і, звичайно, мати терапевтичний ефект.

Уривок із інтерв’ю, розмовляв Валентин Ярошенко

"Благовісник", 4,2020