Віра та життя

Уже відомо…

Під час підготовки до одного церковного заходу я дещо спостеріг, що допомогло мені зробити дуже важливий висновок. Ми робили деякі перестановки в залі, де планували проводити захід. Я керував «процесом», а один із братів був, так би мовити, виконавцем. «Цей стілець, — сказав я йому, — віднеси туди, в кінець залу, і постав там-то». Той узяв стілець і з гідністю поніс його в зазначеному напрямку. «А цей столик, — сказав я йому після повернення, — прибери за ширму сцени». Він взяв столик, і з такою ж гідністю відніс його за ширму.

Я зовсім мимоволі спостерігав за його поведінкою, і це наштовхнуло мене на такі думки. Багатьом людям було б простіше, якби хтось, кому вони довіряють, ось так само керував їхнім життям. Людині неважко зробити якусь справу, якщо вона розуміє, що саме від неї вимагають, — і їй залишається тільки зробити. Ясність інструкції, як з пункту «А» потрапити до пункту «Б», надає людині самоповаги від виконання усвідомленої місії, робить її поведінку осмисленою і цілеспрямованою.

Іншими словами, проблема розгубленості деяких людей в житті — це проблема неусвідомлення мети або, як хочете, завдання. Люди здатні й готові зробити щось правильне й важливе. Вони тільки не знають що. Якби знали! О, якби вони тільки знали! Тоді практичний людський розум став би працювати над втіленням цього завдання. Але задача не ясна... і людина стоїть на місці, збентежена, розгублена і зніяковіла.

На мить мені здалося, що я торкнувся якоїсь таємниці, пізнавши яку, нам стане відомий практичний сенс нашого існування і те завдання, яке перед нами стоїть. І в ту ж саму мить я несподівано сказав сам собі: «Але ж це вже відомо з Божого Слова! Адже в ньому все написано, що робити і як робити! Насправді проблема не в невідомості, а в тому, що ми перестали серйозно ставитися до Біблії як до керівництва в житті. Ми не заперечуємо написане в ній, але й не приймаємо всерйоз, будучи впевненими, що там все правильно і ми вже це знаємо. Проблема в невиконанні очевидного завдання, яке Бог дав людству у вигляді Своїх законів. Ми ознайомилися з ними, але не прийняли їх як Божественне доручення. Звідси така безліч тих, хто називає себе християнином, роками стоять на місці, не в силах визначитися, чим їм зайняти себе в житті.

А треба лише ось що: «Бережіть і виконуйте їх (закони й постанови Божі), бо це мудрість ваша та ваш розум... І хто інший такий великий народ, що має постанови й закони такі справедливі, як увесь той Закон, що я даю вам сьогодні?» (5М.4 :6-8). Це змінило мій погляд на багато що. З тих пір моя найчастіша відповідь, яку я даю на чиєсь прохання допомогти якось визначитися в житті, така: «Читай Біблію!»

Михайло ЮНАКОВСЬКИЙ

"Благовісник", 1,2014