Благовісник

Новий переклад Нового Завіту українською мовою
Історія виникнення та особливості

У цьому році сталася визначна подія: вийшов друком новий переклад Нового Завіту сучасною українською мовою, здійснений Юрієм Попченком і його командою. Історія виникнення цього перекладу сягає 1997 року, коли Юрію випала нагода очолити п’ятимісячний євангелізаційний проект. Саме під час цього проекту він відчув гостру потребу в сучасному перекладі Біблії українською мовою. Юрій хотів мати сучасний, зрозумілий, легкий для читання, а головне — точний переклад, але жоден із існуючих українських перекладів не відповідав цим критеріям. Він став молитися за те, щоб такий переклад з’явився, і через деякий час відчув, що Господь кличе його до цієї праці.

Щоб опанувати біблійні мови, необхідні для здійснення перекладу, — давньогрецьку, давньоєврейську та арамейську, — Юрій закінчив два університети. У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка він вивчав давньогрецьку, латинську й українську мову та літературу — і отримав ступінь магістра філології. У Російському державному гуманітарному університеті в Москві він вивчав давньоєврейську та арамейську мови — і отримав ступінь бакалавра сходознавства. Крім зазначених мов, за вісім років навчання Юрій вивчав старослов’янську, румунську, німецьку, сирійську, арабську, аккадську, угаритську, фінікійську, ефіопську та декілька інших. Вільно володіє англійською мовою.

Разом із Юрієм у команді працює Анна Ананченко (Крокіс), його одногрупниця в час навчання в університеті ім. Тараса Шевченка. Анна закінчила аспірантуру цього ж університету й захистила кандидатську дисертацію з давньогрецької мови. Дев’ять років викладала в Київському національному лінгвістичному університеті давньогрецьку й латинську мови та інші предмети. Мала звання й посаду доцента, два роки виконувала обов’язки вченого секретаря спеціалізованої вченої ради, відповідаючи за підготовку документів для захисту кандидатських і докторських дисертацій. Близько десяти років викладала грецьку мову Нового Завіту в кількох богословських закладах. Тривалий час Анна поєднувала роботу в університеті з працею над перекладом, а в 2014 році залишила університет і повністю присвятила себе перекладу.

Над перекладом також працювали Олександр Савченко, проповідник і диякон церкви; Ірина Миколаївна Арібжанова, кандидат філологічних наук, доцент кафедри сучасної української мови Київського національного університету ім. Тараса Шевченка; Ірина Назарук і Олеся Рудник, випускниці Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, магістри філології, фахівці з української мови та літератури й літературного редагування. Зі складних питань перекладу проводилися консультації з доктором філософії Пітером Вільямсом, директором Tyndale House у Великобританії.

Робота над перекладом здійснювалася в три етапи. Спочатку головний перекладач (Юрій Попченко) робив чорновий переклад. Потім його вичитували на предмет відповідності оригіналу та українському слововживанню Анна Ананченко та інші редактори. Їхні зауваження та пропозиції обговорювалися всією перекладацькою командою і в текст вносилися узгоджені зміни. У сумнівних випадках перекладацька команда проводила усні й письмові опитування серед широкого загалу читачів різних вікових груп. У результаті цього було створено другий варіант перекладу, який ще раз був вичитаний перекладачем та редакторами. Нові зауваження й пропозиції були знову обговорені — і в текст внесені узгоджені зміни. Так виник третій остаточний варіант перекладу.

У 2016 році в церквах було проведено низку презентацій перекладу й залучено до співпраці 55 пасторів, проповідників, керівників об’єднань церков, викладачів семінарій, філологів тощо. Було проведено 63 опитування стосовно різних варіантів перекладу тих чи інших віршів, отримано й опрацьовано сотні відповідей, які були враховані при підготовці пробного видання Нового Завіту.

У 2017 році вийшло пробне видання Нового Завіту, яке було поширене серед євангельських служителів для отримання відгуків. Зауваження й побажання висловили 29 пасторів, проповідників, викладачів семінарій, філологів. Також була створена Вайбер-група для редагування пробного видання, у яку ввійшло близько 70-ти осіб. Упродовж 2,5 років у цій групі було написано 61 статтю з проблемних питань перекладу, проведено більше сотні опитувань і обговорень. Результати були враховані при підготовці остаточного видання. Крім цього, головний перекладач і перекладацька команда декілька разів вичитали весь Новий Завіт і запропонували зміни від себе. Усі зміни мали на меті досягнути більшої точності, зрозумілості й читабельності перекладу. Зверстаний Новий Завіт був ще один раз вичитаний перекладачем і два рази редакторами й коректорами.

Цей Новий Завіт вирізняють шість особливостей. По-перше, він євангельський. Його здійснювали євангельські віруючі, і він уникає конфесійної заангажованості. По-друге, він перекладений із загальноприйнятого грецького тексту, який ґрунтується на переважній більшості існуючих манускриптів. Ним Церква користувалася впродовж своєї історії і з нього здійснені основні протестантські переклади Біблії. По-третє, він дослівний. У ньому перекладаються слова оригіналу, а не просто смисл. По-четверте, він точний. Це визначальна риса цього перекладу. Він робить особливий акцент на максимально точній передачі оригіналу. По-п’яте, він зрозумілий. Для досягнення зрозумілості вживаються сучасні зрозумілі слова, а для пояснення малозрозумілих слів використовуються примітки. Для кращого розуміння текст розбито на смислові уривки, і до цих уривків подані заголовки, які передають головну думку уривків. По-шосте, він читабельний. Було докладено чимало зусиль для того, щоб переклад легко читався, адже від цього залежить сприйняття й запам’ятовування Писання.


Представлення нового перекладу в офісі Української Церкви ХВЄ

За матеріалами перекладацького центру

"Благовісник", 4,2020