Новини Церкви ХВЄ України

Микола Синюк з робочою поїздкою відвідав республіку Туву та Іркутську область

4-11.04.2011. Заступник старшого єпископа Церкви ХВЄ України Микола Синюк відвідав республіку Тува у рамках проекту «Україна-Тува — мости братерства». Цей проект передбачає духовну, кадрову та фінансову підтримку українськими церквами місіонерської праці у цьому краї. До цього там працював єпископ Володимир Величко, який зараз продовжує працю в Україні. Він також узяв участь у цій поїздці. Пропонуємо дорожні нотатки Миколи Синюка про свою мандрівку.

Сибірські етюди

У центрі Азії

За високими горами, за широкими долами… так починається багато казок, які нам дуже подобалося читати в дитинстві. Проте далі йтиметься про цілком реальні земні гори Саяни, що зустріли нашу групу такою квітневою хурделицею, якої і в січні не завжди побачиш. Багатометрові замети в горах — не дивина. Слава Богу, дороги більш-менш розчищені, тому без особливих перешкод долаємо перевал, а потім — відносно рівнинна Хакасія, що ландшафтом нагадує штат Монтана.

Потім знову гори, а ще містечко Шушенське, де відбував заслання відомий безбожник Володимир Ульянов, більш відомий на псевдо Ленін. Тут навіть невеликий аеропорт було споруджено, щоб всі, хто бажає, могли прилетіти і побачити місця, де їхній вождь відбував заслання. Кажуть, це дуже гарна місцина над річкою, але цікавих побачити її не густо, оскільки аеропорт стоїть пусткою з вибитими вікнами у приміщеннях. Заростають стежки до вождів земних, то й гаразд…

Столиця Туви, місто Кизил, вважається центром Азії, про що свідчить відповідний знак

У цих краях дуже популярні ось такі язичницькі жертвенники, на які люди вішають куски матерії

Наш шлях до столиці Туви — міста Кизила. Там має відбутися зустріч з місцевими служителями церков, які були утворені українськими місіонерами за останні 15-20 років. Володимир Іванович Величко, який присвятив майже двадцять років місіонерському служінню в цих краях, разом зі мною у цій поїздці. Справа в тім, що комітет єпископів Церкви ХВЄ України започатковує місіонерський проект: «Україна-Тува — мости братерства», мета якого — допомогти церквам у Туві, як духовно, так і практично.

У Кизил прибуваємо пізньої ночі, а вранці — братерська нарада. Обговорюємо проект, брати цікавляться, які умови ставить ЦХВЄУ, яким шляхом можна реалізувати ці наміри, щоб нечисленний народ Туви (а це трохи більше 300 тисяч жителів) мав більше можливостей для отримання Благої Звістки про Христа. Потім були семінари для служителів, богослужіння, яке закінчилося шлюбом. Саїн та Аржана стали новою християнською сім’єю в церкві міста Кизил.

А тепер про центр Азії, вірніше про обеліск на березі, де сходяться дві ріки, щоб дати початок іншій могутній річці Сибіру — Єнісею. Тут його витоки, а за сто метрів від обеліска — заквітчаний стрічками жертовник. Сюди приходять для молитов та жертвоприношень духам-покровителям Туви. Брат Омак, що в перекладі означає «веселий», розповідає про своє навернення до Христа завдяки проповіді Євангелії через місіонерів.

Я дивився на його щире, усміхнене обличчя і думав: чи не через таких простих людей пошле Господь Свої потоки благодаті для тувинського народу. Нехай би став географічний центр Азії духовним центром, звідки, подібно до величного Єнісею, текла б вода Божого спасіння для Туви та інших малих народів Сибіру.

Служіння у церкві м. Кизила

Семінар-зустріч служителів Туви

Славнеє море, священний Байкал

Це слова відомої пісні радянської доби. Не знаю, що мав на увазі автор пісні, коли писав ці рядки. Стоячи на березі найбільшого прісноводного озера у світі переймаєшся вдячністю та благоговінням стосовно Творця всесвіту — Бога. Прозора голубінь Ангари — єдиної річки, що витікає з Байкала, вже звільнена від льоду. Проте саме озеро ще під потужним льодовим панциром, на якому легко рухаються вантажівки.

Сьогодні субота, і Анатолій Боярчук, федеральний єпископ регіону (у Росії є й такі), разом із своїм заступником Костею Качаном показує мені особливості байкальського ландшафту. Брат Анатолій давно працює на місіонерських полях Сибіру. Більше сотні нових церков і груп у регіоні, понад п’ятдесят центрів реабілітації алко- та наркозалежних, тисячі розданих жителям краю Нових Заповітів.

Єдиний витік з озера Байкал: тут бере початок річка Єнисей

Микола Синюк та Анатолій Боярчук

У цьому краї багато українців. Є серед них вивезені примусово комуністичним режимом, але маємо спілкування з тими, хто добровільно, за покликом Духа Божого приїхав у ці сибірські простори з однією-єдиною метою — проповідувати Євангелію та навертати грішників до Христа.

…На околиці міста, народженого Перемогою, під назвою Ангарськ розташований дім молитви. Справа в тому, що одразу після закінчення Другої світової війни військовополонені, просто вивезені з інших територій (як українців), а ще вірний помічник компартії — комсомол будували тут місто та електростанцію. Вулиці Ангарська чимсь нагадують Санкт-Петербурзькі. Кажуть, була така ідея — копіювати цілі квартали з північної столиці Росії і переносити їх на сибірські простори на березі річки Ангари.

…А дім молитви будували також українці. До речі — ще продовжують будувати. І особливо приємно було зустріти молодь, братів і сестер з мого рідного села Борбина.

«Моє бачення, — ділиться своїми думками брат Анатолій Боярчук, — поширювати місіонерську працю далі на північ — в Якутію, де в минулому служили місіонери «Голосу надії». До речі, у розмовах з місцевими братами і сестрами, не раз чув спогади про Олександра Головія, Олександра та Галину Гоциків та інших українських місіонерів із міста Ковеля Волинської області. Без сумніву, український слід на просторах Півночі дуже помітний і продовжує зростати не просто у стежини, а в шляхи до віддалених поселень Сибіру з Доброю Новиною — Євангелією.

Дім молитви в Ангарську недільного дня майже переповнений. Декілька сотень людей в молитвах і піснях благословляють ім’я Спасителя. На заклик до покаяння більше десяти людей виходять наперед і звершують молитву покаяння та відречення від старого гріховного життя.

Послідовники першопрохідця — українського євангеліста Івана Онищенка, який більше ста років тому сам йшов до місця свого заслання у Сибір, по дорозі проповідуючи Слово та відкриваючи церкви — сьогодні продовжують виконувати Велике доручення Христа.

А що я роблю для поширення Євангелії???

Микола СИНЮК,
Луцьк-Москва- Красноярськ-Кизил-Іркутськ-Київ

Дім молитви у м. Іркутську

Фото автора