|
2,2014
Дивитися PDF
Скачати PDF (rar)
Тема номера: "Мистецтво
на служінні Богові"
Сторінка редактора
Коли я навчався в радянській школі, одного разу в шкільній бібліотеці натрапив на «Бібліотеку світової літератури» — було таке популярне видання на 200 томів. Яким же було моє здивування, коли в одному з них я знайшов біблійні книги: Йова, Пісню над піснями, Рут, Екклезіаста, Йони. Зрозуміло, що в атеїстичне видання ці твори потрапили зовсім не через їхнє богонатхнення. Тоді чому ж? Відповідь проста: тому, що літературознавці побачили в них високий художній рівень — і з повним правом віднесли до вершин світової поезії.
Християнство
і культура, Леонід МІХОВИЧ
Що ми розуміємо під культурою? З багатьох визначень мені найбільше подобається таке: «Культура — сукупність усього створеного людиною, а також сама її здатність творити, процес і результат творчості... Культура насамперед виражається в матеріальних речах: книгах і картинах, в архітектурі та музиці, в установах, в символах, в писаних і неписаних нормах людської поведінки, права і т. д.» (І. Підберезський). Хоча під культурою можна розуміти практично все, що творить людина, а також її поведінку, ми будемо мати на увазі перш за все різні форми мистецтва: архітектуру, скульптуру, живопис, музику, літературу.
Біблія про мистецтво, Василь МАРТИНЮК
Мистецтво – це не тільки галузі образотворчої професійної діяльності як скульптура, живопис, музика, театр, кіно тощо, але й усяка творча діяльність, майстерність, результатом якої є довершений чи наближений до досконалості твір. Християнин може навіть не задумуватися, що у своєму повсякденному житті та служінні він постійно стикається з мистецтвом. Майстерно виголосити проповідь на зібранні, щоб зачепила серця слухачів, – це мистецтво. Так само, як і красиво продекламувати вірш чи заспівати пісню, не кажучи вже про те, щоб їх написати. Чудова картина на біблійну тему в молитовного будинку чи й звичайні інтер'єрні елементи, які милують око, – це витвори мистецтва.
Поезія Божого Слова, Василь МАРТИНЮК
«Хай потемніють зорі поранку її, нехай має надію на світло й не буде його, і хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої…» (Йов.3:9), – так Йов проклинає ніч свого зачаття. Йому болять тіло й душа – і немає рятунку від болю, навіть надії на оздоровлення. Але як красиво сказано: «Хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої». Уявляю зірку в мигтливому ореолі променів. Автор Книги Йова – поет, він не висловився так банально, як це зробив би багато хто з нас: «Промені зірки». Він сказав: «Тремтячі повіки зорі ранньої» Бог не байдужий до слів. Йому не все одно, яке слово вжити, як це буває в багатьох з нас. Він і не скупий на слово, Його звернення не нагадують телеграму, але Він і не багатослівний, коли сказано багато й нічого.
Віра і мистецтво, Ханс РОКМАКЕР
Яким способом християни можуть реалізувати свою віру в тій культурі, яка їх оточує? Або, інакше кажучи, як потрібно жити й працювати людині в космосі, створеному Богом? Не було б ні шлюбу, ні економіки, ні молитви, ні мистецтва, якби Бог не наділив Своє творіння здатністю до цих дій. Людина може творити і діяти, втілювати любов і свободу, свою суб'єктивну людяність, дану їй Творцем життя. Людяність полягає в тому, щоб зробити щось у цьому житті; проявити ті можливості, які дав нам Бог; побудувати гарну сім'ю, якщо це нам призначено; сумлінно виконувати свою роботу, радіти життю, проявити здібності, закладені в нашій особистості.
Soli Deo Gloria,
або
Створене, щоб служити Богові, Мирослава НОВАКОВИЧ
Останнім часом мистецтво стало секуляризованим, тобто роль Церкви в розвитку мистецтва зводиться до мінімуму. Та якщо заглянемо в історію, зокрема в епоху Середньовіччя,то побачимо, щовсі види мистецтва формувалися в лоні церкви.Це й архітектура, імалярство, і музика — усі вони служили Церкві. Передусім готичний стиль, який властивий тогочасним церковним спорудам, виражає прагнення людини в небо. Височенні споруди, заввишки 100-150 метрів, змушували людей, які підходили до них, підвести голову вгору, до неба. На фоні таких споруд людина почувалася маленькою комашкою, незначною, нікчемною. «Голову підніми до небес» — це ідея всієї готики.
Гріх недбальства, або «Грішний» погляд на «духовну» поезію, Юрій ВАВРИНЮК
Як ви думаєте, що найскладніше в роботі редактора християнської газети чи журналу? Відповіді можуть бути різними, але для мене, редактора з більш як 15-літнім стажем, найважче пояснювати авторові віршів, «які йому дарував вчора вночі Дух Святий», чому ми не можемо їх надрукувати. І друга складність: пояснити цьому ж авторові, що він, отримуючи поетичні рядки від самого Бога, не тільки має право, але й зобов'язаний їх вдосконалювати, правити та шліфувати. Особливо, коли автор аргументує свою непоступливість тим, що це, мовляв, не його вірш, а Господній, він лише, як добросовісний слуга, записав надиктоване згори; і ніхто не має права редагувати те, що сказав Святий Дух.
Музика, що підносить до небес, Павло ЗАВ'ЯЛОВ
Вона супроводжує нас протягом усього життя — від народження й до смерті. Вона зазвучала тоді, коли землі ще не було, і звучатиме тоді, коли землі вже не буде. Це пісня. Тому зосередитися я хочу саме на християнському співі й на тому, чим він відрізняється від світського. Спів — це те, що дуже приємне для нас і дуже бажане. Але тільки людина та ангели співають розумно. Птахи та інші тварини видають різні звуки, навіть такі, які приємні для нас. Але осмислений спів властивий тільки людині та ангелам.
Які пісні співати у зібранні?, Павло ЗАВ'ЯЛОВ
Перед регентом постають такі питання: яким повинен бути репертуар хору, які псалми й пісні підбирати і якою повинна бути їхня тематика? На ці питання дає відповідь Біблія, а саме книга Псалмів, яка є підручником для музичних працівників у Церкві. Кожний псалом цієї книги несе духовний зміст. В них багато мудрості, пророцтв, обітниць, настанов, одкровень – усе це є результатом практики життя з Богом.
Справа смаку, Дмитро ДОВБУШ
Є проблеми, які вважають проблемами зовсім небагато людей. А вони чомусь все одно болять... Іноді думаєш: може, просто щось у голову стукнуло, а воно геть нікому не потрібне? Усі ж люди різні й по-різному сприймають життя. І не всім потрібно знати теорію відносності, щоб бути щасливим Та все ж...
Та все ж деякі конкретні повеління Біблії не дозволяють просто заплющити очі на те, що відбувається в сучасній церкві.
Мистецтво художнього
читання, Лідія ВУДВУД
Художнє слово – це вміння красиво викладати свої думки, використовуючи художні засоби, чітко висловлювати суть, вміння зацікавити читача й слухача. Його використовують в поезії, в художніх творах. Воно відрізняється від звичайної мови, якою ми користуємося в повсякденному житті.
Зустріч з цікавою людиною. Володимир Сад: поет, музикант, художник... пастор
Володимир Сад народився 1 січня 1956 року в с. Великі Телковичі Володимирецького району Рівненської області в родині Івана та Василини Садів. Родина була великою: він став сьомим із одинадцяти дітей. З дитинства був здібним до поезії, музики та малювання. Навчався у Рівненському державному музичному училищі, Рівненському біблійному інституті. Працював художником-оформлювачем у Володимирецькій художній майстерні. Автор збірок поезій «Мого серця скрижаль» (2007) та «Літо моєї осені» (2012). Служить пастором у церкві «Світло життя» с. Підгайці Луцького району Волинської області. Разом із дружиною Любов'ю є батьками дев'ятьох дітей.
Г. Ф. Гендель:
від слави людської до слави Божої
Георг Фрідріх Гендель народився 23 лютого 1685 року в м. Галле, у Німеччині, але майже все життя прожив у Великобританії. Його батько, також Георг, був цирульником-хірургом. Мати, Доротея Тауст, була дочкою лютеранського пастора.
Духовний клімат сім'ї сприяв формуванню культурно й духовно багатої особистості. Однак батько Генделя мав досить негативне ставлення до професії музиканта, бо вважав, що це незначне заняття.
Рідня Христова, В'ячеслав ПІНКЕВИЧ
Два тижні минуло, як відсвяткували Великдень. Весна в цей другий рік війни була рання та тепла. Вода з боліт зійшла, худоба паслася на луках. Дорога бігла лісом, який все рідшав. Он там, десь за кілометр, виднілося село зі свіжо побіленими хатами.
По дорозі їхала підвода, запряжена білим конем, і здіймала пилюку, від якої дерло в горлі. Попереду сидів власник підводи, Яків. Він віз двох німецьких офіцерів. Коли виїхали з лісу, то почув, як вони за його спиною полегшено зітхнули.
Фотопроповідь. Хліба та видовищ! Дмитро ДОВБУШ
Чого шукають ці люди на березі Галілейського моря?
− Де Він? Де Учитель?
− Кого ви шукаєте?
− Ісуса Назарянина! Він ще учора був на протилежному березі!
− Він вчинив велике чудо!
Свідчення. Поліна СЕМЧИШИН: "Я народила сина у в'язниці"
Я народилася в 1947 р. на Тернопільщині в християнській родині. Сім'я у нас була велика, тому батько тяжко працював, щоб прогодувати дітей. Я вчилася в школі, потім закінчила училище. Була щирою християнкою з дитинства, через що потерпала від безбожної влади комуністів, але справжні труднощі в моєму житті очікували попереду. З училища мене направили на роботу в Хмельницьку область. Там була гарна фабрика, і я хотіла влаштуватися туди працювати. Але мала труднощі з тим, бо була віруюча.
В ту ніч я зрозумів, що таке
благоговіння!, Богдан ГАЛЮК
У ніч з 14 на 15 жовтня 2013 року в нас народилася маленька дівчинка, яку назвали Соломійкою. Здорова, повноцінна, гарна. Пізно вночі я повернувся з пологового будинку додому, ще мало усвідомлюючи, що зі мною трапилося. Довго не міг заснути. Залишившись наодинці з собою, власними думками та Богом, я роздумував над нашими з Ним стосунками. З часу народження Євангеліни – нашої першої дитини – минуло вже більше двох років. Її народження справді можна було назвати дивовижним – перевернулася головою до виходу на 39 тижні вагітності, за 2 дні до народження. Лікар тоді визнав, що це велика рідкість. Пригадую, скільки обіцянок я дав Богові. І скількох із них не дотримав...
Що болить сучасним служителям?
Читаючи Біблію, неважко помітити, що у різні періоди історії Люблячий Бог по-різному промовляв до людства, особливо, до Свого народу. Намагаючись чи то від чогось застерегти, чи то кудись спрямувати, Він завжди концентрував погляд (у першу чергу служителів, а потім і звичайних людей) на цілком конкретних речах. В різний час такими речами були то ідолопоклонство, то блуд, то жорстокосердя, то невір'я, то розбрат...
Напевно, служителі, яких поставив Господь над Своїм народом, як ніхто мають чутливе серце до Його голосу, бачення загальної каритини, ситуації в церкві ХХІ століття. Хто як не вони можуть гостро відчувати щонайбільш кричущі проблеми і щонайболючіші пробоїни.
Тому ми звернулися до служителів різного віку із різних куточків України із проханням відповісти на просте і водночас складне запитання: «Що вам болить?»
Чи можеш ти ходити по воді? Павло ФЕДОРУК
Петро був більше зухвалим, ніж сміливим. Важка ніч у неспокійному морі, зустрічний вітер не дає причалити до берега, на світанку хтось йде до них... по морю... Ледь заспокоївшись словами Учителя: «Це Я, не бійтеся!», Петро заявляє: «Господи, якщо це Ти, то скажи мені піти до Тебе по воді!»
«Іди!» І ось, Петро вилазить із човна й робить те, що зробити неможливо – він йде по воді.
Вірші Володимира САДА
|
