|
Церква та суспільство
Церква та суспільство
1 2 3 4 5
10 років телепередачі «Крок назустріч», 14.12.2023
28 грудня 2013 року на регіональному телеканалі «Нова Волинь» вперше вийшов в ефір проект «Крок назустріч» — передача, покликана поширювати християнські цінності через телебачення. З тих пір минуло 10 років. За цей час проект пережив чимало труднощів та радощів, оновлювався колектив, змінювалися стиль, формат і тривалість випусків, незмінними лишилися тільки головна ідея (благовістя та духовне збудування глядачів) і, звісно, знайомий голос ведучої Галини Фурман.
Теорія справедливої війни. Пол КОПАН, 14.12.2023
В основі доктрини справедливої війни лежить загальне Боже одкровення, закон, якого Бог написав у людських серцях (див. Рим.2). Ми знаємо основні моральні істини, тому що створені за образом Божим. Ці принципи підкріплюються також особливим біблійним одкровенням. Тому віруюча людина має і загальне, і особливе одкровення. Але основні принципи доступні для розуміння всіх людей. Ідея справедливої війни припускає, що певного зла неможливо уникнути. Залишаючись осторонь, ми дозволяємо насиллю, агресії діяти безперешкодно, своєю бездіяльністю сприяємо злу, не викорінюємо його.
Капкан «миротворництва». Сергій ДЕМИДОВИЧ, 14.12.2023
Сьогодні дуже гостро стоїть питання правди. І всім потрібно нарешті визначитися зі своєю позицією. Багато хто лукавить: а де та правда? Але з мого досвіду, людина зазвичай знає, де правда. Коли ви сидите разом у бані, у ресторані, чоловік чітко називає речі своїми іменами — без жодних сумнівів. Але він ніколи цього не скаже зі сцени. Ось ця «банна» правда — вона справжня. Коли людина без одягу й без маски. Я би ще зрозумів, якби цей пастор, якому заборонили згадувати про війну, проповідував тільки про Ісуса Христа. Але ні, він підлаштовується під чужу позицію, прогинається й говорить те, що сподобається слухачам.
Тарас Дятлик: «Відповідальність за злочини — це частина примирення та прощення», 14.12.2023
Звірства, вчинені російськими військами, ми нині дуже гостро переживаємо. Але все ж як християни маємо перед собою певний виклик, адже розуміємо, що не може бути порозуміння без примирення й прощення. Говоримо на цю тему з богословом та освітянином Тарасом Дятликом.
#єКабан — про те, як християни годують армію, 14.12.2023
Пасторові п’ятдесятницької громади й професійному будівельникові з Пущі-Водиці Олександру Кушнеруку під час війни несподівано довелося стати спеціалістом із заготівлі м'яса для армії. До вашої уваги — уривок із його розповіді Тарасові Антошевському. У перші місяці російської навали основним було — не попасти під ворожі снаряди та лишитися живим. Приблизно через два тижні від початку вторгнення агресора, коли ще під Києвом точилися запеклі бої та ми по декілька днів перебували в бомбосховищах, я прийняв рішення вивезти сім’ю на Волинь.
Чи спасає молитва від війни?, 14.12.2023
Війна в Україні сконцентрувала нашу увагу на питаннях надзвичайно актуальних та гострих. Про роль та місце молитви у воєнний час розмірковують учасники телепрограми «Хроніки війни» з ведучим Віктором Вознюком.
Михайло Мокієнко (молодший): «Церква у воєнний період виявляє власну сутність», 10.10.2023
Про історію України, її шлях до незалежності, стосунки з сусідами та роль Церкви у різні її періоди ведучий телепрограми «Хроніки війни» Віктор Вознюк розмовляє з доктором історичних наук Михайлом Мокієнком (молодшим).
Хата з подертим дахом, 10.10.2023
Кожний досвідчений господар знає, як то неприємно мати подертий дах над хатою. Ще коли погідно — то так-сяк, але в дощ — то хоч із хати втікай.
Що дах над хатою — то інтелігенція в суспільстві того чи іншого народу. Не доцільно нам було б розглядати чужі дахи, чи цілі вони, обминувши свій власний.
Місія в професії. Олександр НЄГРОВ, 10.10.2023
Християнська місія через професію виникає й відбувається, коли християни свідомо сприймають фах не просто як галузь для застосування своїх фізичних і духовних сил, але і як ділянку, де здійснюється їхня особиста співпраця з Богом, Який втілює Свою творчу та викупну місію в цьому світі. Це благовістя насамперед через виробництво якісних товарів та послуг мовою високої трудової етики та щирих, доброзичливих стосунків. Така проповідь познайомить із Богом переконливіше, ніж просто слова.
Місія на післявоєнних Балканах. Федір РАЙЧИНЕЦЬ, 10.10.2023
Федір РАЙЧИНЕЦЬ — пастор, доктор філософії, завідувач кафедри богослов’я УЄТС. У 2001 році після навчання в богословських семінаріях Хорватії та Чехії Федір приїхав як місіонер на Балканський півострів і прослужив там 7 років. Ситуація, яка склалася в Боснії та Герцеговині після жахливих воєн, породила проблеми подібні до тих, з якими сьогодні зустрічається Україна. Тому описаний досвід в дечому може бути корисний для українських служителів. Детальніше — в уривку розповіді Федора Райчинця для проекту SomeМнение (2021 рік, ведучий Денис Дмитрієв).
Українсько-російський діалог про лідерство, 10.10.2023
Пропонуємо вашій увазі уривки з українсько-російського діалогу служителів на тему лідерства, організованого інститутом «Hodos». Зокрема, у розмові взяли участь Анатолій КАЛЮЖНИЙ — пастор церкви «Нове життя» (Київ) та Юрій СІПКО — пастор, екс-голова Російського об’єднання ЄХБ.
В Ірпені УЦХВЄ відкрила новий Сімейний центр, 10.10.2023
Українська Церква Християн Віри Євангельської 17 серпня презентувала для громади та урочисто відкрила Сімейний центр. Виконавець проекту — благодійна організація Save Ukraine. На базі центру, який вже виконує свої функції, планується створити ще багато соціальних сервісів. Одним із перших запрацює Денний центр для дітей віком від 6 до 17 років та їхніх батьків.
Розпорошенці ХХІ століття. Юрій ВАВРИНЮК, 27.07.2023
Липень 2023 року. Я сиджу в затишній залі луцької церкви «Спасіння». Нині тут відбувається конференція місії «Голос надії». Для мене такий захід зовсім не перший. За понад 30 років праці в місії мені доводилося бути на десятках таких конференцій. Цьогоріч так, як завжди: проповіді, свідчення, молитви, розповіді про місіонерські будні, плани на майбутнє. А втім, не так, як завжди…
Каховська операція: участь Церкви, 27.07.2023
Волонтери привозили людей у визначене місце і вже звідти МНС перевозили їх «на велику землю» у безпечні місця. Коли команда пастора мала доправити парамедиків до важкохворих людей, почули мінометні вибухи. «Не раз ми потрапляли під обстріли, але цей був, мабуть, найважчим. Спочатку ворог «поливав» мінометами, а тоді «накрив» Градами. Ми поприпадали до землі, тулилися до стіни. Богдан Гнатів почав уголос молитися, і всі люди навколо шепотіли молитву за ним. У такі моменти не залишається нічого, окрім як молитися й надіятися на Господа. Перед обстрілом бачили розвідувальні дрони, однак такий обстріл був несподіваним, потужним і тривалим. В той самий час за нас молились церкви, вірю, що саме молитва нас тоді врятувала».
Як вижити в умовах війни? Марія ФЕДОРАНИЧ, 27.07.2023
В останні роки економіку нашої країни, як і всього світу, накрила хвиля випробувань та потрясінь, до яких ми не були готові. Спочатку пандемія спричинила чимало переживань та незручностей, а згодом повномасштабне вторгнення Росії остаточно підірвало економіку України та спричинило у світі значну фінансову кризу. І більшість із нас зіткнулася з втратою роботи, зменшенням доходів, шаленим зростанням цін. Люди втратили все, над чим працювали впродовж життя. Як жити? Як прогодувати сім‘ю? Як пережити зиму? Ці хвилювання відомі всім, але потрібно жити й рухатися далі.
«А воно мені треба?» Федір РАЙЧИНЕЦЬ, 27.07.2023
Чому ті, хто може вести за собою людей і за ким люди ладні йти добровільно, не хочуть цього, а ті, кому вести за собою явно не дано й за ким люди йдуть неохоче, так сильно прагнуть лідерства й роблять усе, що від них залежить, часто порушуючи правила гри, щоб його досягнути?
У мене немає дому. Марія МАРЧУК, 27.07.2023
Це біль тисяч жінок, які, рятуючи своїх близьких, були змушені покинути свої домівки. Байдуже, де вони нині — в Україні, Європі чи Америці... В орендованому житлі, у переобладнаному спорткомплексі чи «гостюють» тривалий час у знайомих або рідних. Із чоловіком чи лише з дітьми. Із друзями чи з ледь знайомими людьми. Усередині серед десятків різних болів є один, що болить у кожної, — «у мене немає дому».
Про дивовижний смуток «хороших росіян». Себастьян ТЕГЗА, 27.07.2023
Останнім часом — о, алілуя! — багато українських християн та церковних громад переходять на українську мову. Процес, сказати, більше, ніж нормальний. Давно пора, як мовиться. Здавалося б, тільки радіти й вітати такі починання… Але ж ні, декого такі процеси не на жарт засмучують. І кого б ви подумали? О, так, російських християн. І навіть «хороших», тих, які підтримують Україну. А також російськомовні українські віруючі — щасливої їм долі! — висловлюють стурбованість та сум через перехід громад на українську мову.
Екзамен із незалежності. Микола РОМАНЮК, 27.07.2023
У цьому році, відзначаючи День своєї незалежності, Україна чула вітання з усього світу. Але лише тепер ми стали по-справжньому розуміти, що таке незалежність. 24 серпня 1991 року було прийнято Акт проголошення незалежності України. Але, як і в нашому житті, проголошення чогось ще не означає наміру так і жити. І ми ще довго були й навіть подекуди й залишаємося залежними.
Нотатки російського пастора. Юрій СІПКО, 27.07.2023
Пастор Юрій СІПКО (голова РСЄХБ в 2002-2010 рр., віце-президент ВБА в 2005-2010 рр.) — один із небагатьох російських християн, який безапеляційно засуджує військову агресію Росії. Його публічні дописи, з помітною часткою сарказму, викликають багато емоцій — вдячність українців та осуд росіян. Деякі з них до вашої уваги.
Про мотивацію в благодійній
діяльності. Дмитро ДОВБУШ, 27.07.2023
Коли ми з друзями стали допомагати бездомним та малозабезпеченим лучанам, то всі були сповнені ентузіазму... Але, як потім виявилося, мотивація в усіх була різною. Хтось чекав якоїсь віддачі, ну, хоча б вдячності. Хтось мав за мету зробити «клієнтів» благодійних обідів прихожанами своєї церкви, спасти душі. Хтось — допомогти піднятися з соціального дна...
Біженці: тест на порядність. Сергій ДЕМИДОВИЧ, 27.07.2023
Почалася війна — велике лихо, яке примусило мільйони людей залишити свої домівки, свої села й міста. Я особисто виїжджав уночі з 24 на 25 лютого. Майже всі машини йшли в одному напрямку, причому були зайняті три з двох дозволених смуг — люди рятувалися, порушуючи всякі правила. Це можна зрозуміти. Але вже тоді я замислився, що кожен, хто рятує себе, стоїть перед питанням порядності. Природно, що кожен намагається якнайшвидше проїхати, найпершим отримати… Але тут і починається тест на порядність.
Діти і війна, 27.07.2023
Тепер діти гинуть від обстрілів. Величезна кількість дітей стали біженцями. Усі говорять про те, яким великим стресом є війна саме для дітей. Ведучий «Радіо «Лютер» Олег Блощук поспілкувався на цю тему із Сергієм Терентьєвим — пастором, психологом, засновником і директором християнської альтернативної школи «Світло» в Рівному.
Володимир Бричка: «Ознакою людяності має бути сама людяність і служіння людям», Валентина КИРИЛОВЕЦЬ, 27.07.2023
Коли журналісти друкованих та інтернет-видань прийшли на зустріч із Володимиром Бричкою, то слухали його настільки уважно й проникливо, що не могли собі дозволити пропустити жодного слова. Бо кожна його розповідь була ніби фрагмент із кінофільму. Ми спілкувалися впродовж кількох годин. Запитували, цікавилися, захоплювалися й переймалися почутим. Володимир Дмитрович — людина з багатющим життєвим досвідом, надзвичайно цікавою біографією.
«Чи скоро повернетеся,
пасторе?». Валерій ФЕДОРАНИЧ, 27.07.2023
«Добридень, пасторе! Слава Господу! У нас все добре! Ми весь час збираємося на молитву, годуємо біженців, наглядаємо за церковною будівлею. Звукооператор Славко керує й консультує, наскільки це можливо в таких умовах. Усе добре! Як ви там? ЧИ СКОРО ПОВЕРНЕТЕСЯ?» Приблизно про такий телефонний діалог я почув від свого співрозмовника. Діалог відбувся між тими, хто залишився в церкві, яка в Києві, та служителем, що виїхав на довгий час.
Мова: «какая разница»? Ростислав КУДІН, 27.03.2023
Питання мови лишається нагальним, важливим і болючим. І для тих, хто переїхав зі сходу України на захід, і для тих, хто все життя користувався російською, і для тих, хто все життя говорив українською. І війна дуже загострює ці питання. Якою мовою я маю спілкуватися вдома, на вулиці, у публічних місцях, у медіапросторі? Як ставитися до тих людей, які наполягають, щоб усі переходили на українську? Як ставитися до тих, які не поспішають переходити на українську?
Свобода слова та свобода совісті, 27.12.2022
Свобода — одна з невід’ємних категорій буття сучасної людини. У Конституції України чітко прописано: «Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними» (ст. 21). Для нинішнього покоління свобода поглядів, переконань, слова — звичне поняття, однак у багатьох немає чіткої визначеності в тому, що означає свобода. Часто її не цінують і не вміють нею користуватися.
1 2 3 4 5
|
