Благовісник

Мама за серцем Божим: 10 порад

Було б добре прочитати десь 5-10-20 чи скільки там порад, дотримуючись яких, можна автоматично стати «мамою за серцем Божим». Мій досвід материнства, однак, показує, що навіть найкращі поради щодо виховання не завжди працюють у конкретній ситуації з конкретною дитиною.

Та є кілька універсальних, базових підказок, які можуть стати доброю основою для виховання в кожній родині.

1. Щоби бути «мамою за серцем Божим», потрібно самій стати «дитиною за серцем Божим», уміти Його слухати й слухатися, знати Його серце, Його бажання та волю, розрізняти Його голос. Бо в стосунках із дітьми не раз виникатимуть ситуації, коли реагувати доведеться миттєво. Бог завжди поруч і готовий допомогти. Але коли мама не звикла співпрацювати з Ним, може виникнути проблема.

2. Знайомий усім вірш зі 127-го псалма: «Діти — спадщина Господня. Плід утроби — нагорода» нагадує не лише про те, що діти — від Бога, але й про відповідальність мами посвячено ставитися до цієї спадщини, так, щоб нагорода Господня не перетворилася на «кару Господню».

3. Дві основні потреби дитини — любов і безпека. Дитина мусить знати, що вона цінна, важлива, що її люблять і їй нічого не загрожує. І коли їй рік, і коли 10, і коли 17.

4. Важливо навчити дитину послуху — бо інакше вона не вмітиме слухатися Бога та Його Слова. До 5-6 років треба закласти основи розуміння, що можна робити, а що — ні. До 9-10 потрібно додавати контекст стосунків. Ти робиш те чи те, бо це правильно й ти любиш маму. Дружба з мамою передує дружбі з Богом. А вже підлітки потребують логічного обґрунтування й переконання.

5. Один із обов’язків мами — навчити дитину любити Слово. Читання Біблії розвиватиме їхнє мислення, збагачуватиме словниковий запас, живитиме дух і формуватиме світогляд. Та щоб цього навчити, потрібно самій це любити. Читання для дітей має бути цікавим і відповідним їхньому рівню. Так само й спільна молитва не може бути втомливою й занадто довгою, не відповідною віку дитини, бо інакше вона ризикує стати для них небажаною практикою.

6. Наші діти — це «п’ята Євангелія» для вчителів, однокласників, друзів... А щоб вона працювала, мамі потрібно самій стати такою «Євангелією» в сім’ї. Показувати Бога, у Якого вона вірить, Таким, Яким Він і справді є.

7. Бог хоче спасати всіх людей: лікарів, економістів, політиків, музикантів, програмістів, учених... Мама може запалити в серці дитини бажання стати світлом для цих людей. «Ви — світло для світу… Отак нехай ваше світло світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославляли Отця вашого, що на небі» (Мт.5:14,16). Діти повинні знати, що небо — це не зібрання малоосвічених людей, які нічого не роблять, лише на арфах грають (утім, грати на арфі теж треба вчитися). На небі немає нероб. Ті таланти, які Бог дав дітям на землі, будуть мати продовження у вічності. І їх потрібно розвивати.

8. Мета життя християнина — і великого, і малого — являти Ісуса. Діти не вмітимуть це робити, якщо мама їх не навчить. «Що зробив би Ісус?» — це добре запитання, і дітей варто навчити ставити його, перш ніж приймати якесь рішення.

9. У вихованні неможливо уникнути помилок і неправильних рішень. Мама повинна вміти просити в дитини пробачення. Тоді дитина й сама вмітиме просити пробачення в людей і каятися перед Богом.

10. Щоб ці поради працювали, доведеться будувати з дітьми близькі, доброзичливі стосунки, поважати їхню особистість і розуміти їхню унікальність. Батьки показують дитині Бога. Формуючи стосунки з дітьми, ми формуємо їхні стосунки з Богом.

Людмила БЕНДУС

Благовісник, 3,2023