Три практики, коли починаєш життя заново

Ми жили в мирі, раптом прийшла війна… Для всіх українців це означає — жити заново, жити так, як ми ніколи не жили. Нас ніхто не вчив жити під час війни. Ті, хто втратив бізнес, починають його заново. Ті, хто втратив помешкання, відбудовують його заново. Хтось втратив найрідніших людей і хотів би сам покінчити з життям, але мусить жити, починати життя заново вже без них…

Вавилонський полон і війна в Україні

Біблія — це книга про людей, які починали заново. Адам і Єва — після вигнання з Едему. Ной — після потопу. Йосип — коли після рабства та в’язниці став прем’єр-міністром. Йов — який мав так багато і втратив усе. Ісус Христос — Бог, Який залишив славу неба й почав життя заново як Людина.

Перед людиною, яка починає щось нове, завжди постають питання: що робити, із чого почати? Перше твоє завдання — вистояти, вижити. А вже потім — відновити свій світ і, якщо можливо, зробити його бодай трохи кращим. Поговоримо про три практики, які допоможуть пройти цей період життя.

Я шукав у Святому Писанні народ, епоху, обставини, які були би схожі на те, що переживаємо ми. І знайшов: це період Вавилонського полону євреїв. Вавилоняни тричі підступали до кордонів Юдейського царства, як і росіяни до України — Крим, Донбас, Київ. Значна частина євреїв була полонена й депортована, як зараз депортовані, евакуйовані мільйони українців. Потім — надприродне втручання Бога, кілька хвиль повернення з полону, відбудова Єрусалима… І в нас, сподіваємося, буде так само.

В історії повернення з Вавилонського полону були три особистості, які відіграли велику роль. Лідери, які допомагали все починати заново.

Зоровавель і відновлений жертовник

538 року до н. е. перші євреї повернулися до Єрусалима. І хоча ще не був відбудований храм, та вони відразу привели до ладу жертовник на встановленому місці. Уранці та ввечері на ньому здійснювалося цілопалення. Вівтар, жертва, поклик до Бога, вдячність… Починаючи щось заново, люди почали з вівтаря. Якщо причина падіння — відступлення від Бога, то задля відродження потрібно знову відновити правильну ієрархію, у якій головний Бог.

Тож перша й найважливіша практика, на яку хочу звернути увагу — це практика молитви. Практика вдячності за кожен ковток повітря. Людина, яка молиться, розуміє, що вона залежна від Бога. Дай собі відповідь, що в тебе було б, якби сьогодні вранці лишилося тільки те, за що ти дякував учора ввечері?

Жертви приносили вранці та ввечері. Як важливо починати день із молитви — нам потрібна сила, мудрість, мужність на цілий день. І закінчувати день теж молитвою, підсумовуючи сьогоднішні успіхи й невдачі. Молитва — це також сповідь, прохання, посвята… У добі є два святих моменти — ранкова й вечірня молитва. Як важливо, щоб ця практика стала такою ж життєво необхідною, як для декого кава чи пробіжка.

Ездра й дослідження Божого Слова

458 року до н. е. Ездра відновив практику дослідження Божого Закону та став навчати народ. Чому вивчення Божих заповідей таке важливе? Знову ж таки — через те, що Господні принципи перестали бути орієнтирами для людей, відбулася криза. Отже, вони знову мають стати головними, фундаментальними — щоб вивести з цієї кризи.

На землі діють фізичні закони. Завдяки вивченню цих законів, у нас з’явилася електрика, пральні машини, холодильники, кавові апарати — без яких уже не уявляємо свого життя. Але точно так само діють духовні закони, які важливо для себе відкривати, щоб життя ставало кращим. З іншого боку — ігнорування фізичних законів, як і ігнорування духовних законів, приводить до проблем.

Наскільки можуть відрізнятися Боже й наше уявлення про життя! Наприклад, кожен скаже, що щаслива людина — та, яка багата, сита, радісна. А Боже Слово каже: блаженні вбогі духом, спраглі праведності, засмучені… Ми часто все життя шукаємо щастя, а так і лишаємося нещасними. Замість того, щоб шукати сенс, ціль, призначення, які й роблять нас щасливими. І так щодо кожної сфери — мусимо досліджувати Божі принципи й синхронізовуватися з ними. І це відкриватиме життя заново.

Неемія і відбудова міських мурів

444 року до н. е. Неемія, який жив у ситій Месопотамії, перейнявся долею свого народу. Так само, як, можливо, сьогодні хтось у Німеччині чи в США переймається розбитим Ірпінем, Бучею, Гостомелем… Неємія починає в першу чергу відбудовувати мури й ворота Єрусалима. Чому вони такі важливі? Тому що це захист! Неемія вчить нас практиці захисту — це можна застосувати до особистості, сім’ї, церкви, бізнесу, країни.

Візьмемо для прикладу захист особистості. Те саме, що ворота для міста — органи чуттів для людини. Потрібно розуміти й фільтрувати, що входить через них. Адже зруйновані стіни відкривають нас для згубних залежностей. Отож, ставте мури, захищайтеся — від наркотичних речовин, від віртуальних небезпек, від розпусти та аморальності. Не залишайтеся самі. Запросіть у своє життя мудрих людей, які допоможуть вам у боротьбі й захисті. Бережіть свої серця.

Як розпочати своє життя заново? Перш за все — заново закохуватися в Ісуса Христа. А якщо Він так сильно полюбив нас, то й ми повинні любити, служити та підтримувати одне одного серед усіх випробувань, через які проходить наша країна.

Станіслав ГРУНТКОВСЬКИЙ

Благовісник, 2,2023