Утома, спричинена депресією

Дарина — 34-річна жінка, чоловік якої загинув рік тому, на початку війни. Вона та вся родина важко переживали смерть чоловіка. На час, коли він помер, у них було мало грошей, до того ж Дарина втратила роботу. Гроші швидко витратилися на купівлю продуктів та інших потрібних речей. Діти ж постійно потребували їжі, а іноді й ліків.

Незабаром сім’я залишила свій зруйнований дім і переїхала в іншу частину країни, яка також зазнала значних руйнувань.

Протягом останнього року Дарина просто не могла не думати про чоловіка. Вона сумувала за ним, незважаючи на те, що в них часто й гучно відбувалися сварки, які зрештою негативно вплинули на їхніх дітей.

Після смерті чоловіка друзі сказали їй, що вона може впасти в депресію. Уже минув рік, як він помер. Дарина не почувала себе дуже пригніченою, а просто втомленою. Бо ж виконувала важку фізичну працю: носила воду додому, рубала дрова. І настільки втомленою, що їй було дуже важко виконувати роботу по дому та доглядати за дітьми.

Про цю втому Дарина й розповіла своїй подрузі-сусідці. Подруга запропонувала їй піти в місцеву клініку до лікаря. Вона спочатку не хотіла йти, бо боялася, що її проблема занадто дрібна порівняно з проблемами тих, хто був поранений у бою. Але подруга заспокоїла її словами, що цей лікар лікує як солдатів, так і цивільних. І розповіла їй, що сама зверталася до того ж лікаря через постійну втому. І він виявив, що в неї проблеми з щитовидною залозою. Вживання однієї таблетки на день вирішило її проблему — і тепер вона почувається чудово.

Дарина дала згоду — і вони вдвох відвідали лікаря в місцевій поліклініці. Там розповіла лікареві про себе. Той лікар оглянув її та призначив аналізи крові, показники яких виявилися в нормі. Тоді лікар висловив припущення, що вона перебуває в депресії, а її втома — просто один із її симптомів. Дарина ж не повірила йому.

Згідно зі словами лікаря, кожна людина іноді відчуває смуток. Ми сумуємо, коли помирає хтось, кого ми любимо. Ми хвилюємося, коли постаємо перед труднощами в роботі чи фінансах. Ми відчуваємо смуток, коли стосунки закінчуються всупереч нашому бажанню. Тимчасове почуття смутку нормальне, коли ми переживаємо негативні події в житті.

Однак іноді люди відчувають такий смуток, який триває довго. Багато людей відчували стан, який називається великим депресивним розладом або клінічною депресією. Цей розлад може бути надзвичайно серйозним, може порушити повсякденне функціонування людини, а іноді навіть призвести до самогубства. Цей тип депресії — не просто звичайний сум. Діагностувати його повинні медичні працівники. І якщо діагноз встановлено, то такі люди потребують медичної допомоги, щоб відновити належний стан здоров’я.

Депресія — це не те, що має викликати в нас сором чи збентеження. І пророк Ілля страждав від сильної депресії (див. 1Цар.19:1-14). Він навіть просив у Бога позбавити його життя! Цар Давид також боровся з депресією й написав про це в 42-му та 43-му псалмах. Відомі християнські лідери минулого, такі як Мартін Лютер і пастор Чарльз Сперджен, часто боролися з нападами депресії. Для нас важливо, щоб у разі настання депресії ми знали, як впоратися з її фізичними та духовними складниками. На щастя, Бог дає деякі загальні настанови у Своєму Слові для людей, які перебувають у депресії. Ось вони:

1. Прочитайте 42-й і 43-й псалми. Подивіться, як цар Давид, автор цих псалмів, бореться з депресією та справляється з нею.
2. Вивчіть напам’ять 5-й вірш із 42-го псалма.
3. Щоразу, коли ви відчуваєте сильну втому або депресивні думки, процитуйте собі цей уривок уголос або подумки.
4. Нагадайте собі, що Богу не все одно на вашу боротьбу з депресією. Його Слово дає втіху тим, хто бореться з депресією та спричиненою нею втомою.

* * *

Дарині було дуже цікаво все, що лікар їй розповів про депресію. Симптоми, які він описував, були дуже схожі на її власні. Потім лікар розповів їй про інші наслідки депресії. Багато людей, коли говорять про депресію, описують її наче смуток. Це правда, що більшості людей в стані депресії сумно. Ступінь смутку, який відчувають люди, може змінюватися щодня, а іноді навіть протягом одного дня. Але загалом люди, які перебувають у депресії, стверджують, що почуваються сумними або нещасними довго.

Іноді людина з депресією відчуває заціпеніння або байдужість, замість смутку. Вона взагалі не відчуває емоцій. Вона не відчуває смутку, але й не може переживати радісних почуттів. Вона може описувати себе як людину, яка просто проходить через щоденну рутину. Дарина мусила визнати, що те, що говорить лікар, відповідає її власному досвіду. Насправді вона стала усвідомлювати, що за минулий рік просто звикла до сумного настрою й вважала, що це вже нормально.

Крім симптомів, які стосуються настрою, лікар сказав Дарині, що депресія має тенденцію або збільшити, або зменшити наш сон. У стані депресії ми можемо спати більше, ніж зазвичай. Ми можемо спати до 10-15 годин на добу. Або може бути таке відчуття, що просто не можемо виспатися. Іноді людина багато спить, щоб уникнути життєвих труднощів. Дарина іноді таке відчувала. Тож вона зрозуміла, що треба вирішувати цю проблему, а це, за словами лікаря, — найважливіше.

Коли ми думаємо про депресію та втому, яку вона може спричинити, то повинні пам’ятати, хто ми є. Бог створив нас і з душею, і з тілом. Вони тісно пов’язані між собою. Ця реальність щодо нас, людей, впливає на те, як ми боремося з депресією. Одна річ, яку ми повинні враховувати, говорячи про депресію, — це те, як ми дбаємо про своє тіло та як ставимося до нього.

Згадайте Іллю (див. 1 Царів 19:1-14). Він пережив глибоку депресію. Фактично, у четвертому вірші, Ілля просить Бога позбавити його життя. Перед тим, як заговорив до Іллі, Бог задовільнив його первинні фізичні потреби. Після того, як попросив Бога забрати життя, Ілля заснув. Прокинувшись, він побачив, що ангел приніс йому їжу. Депресія включає емоційні, духовні та фізичні симптоми. Часто ми не можемо вирішити емоційні та духовні сторони проблеми, поки не подбаємо про фізичні. Відпочинок, їжа та інша фізична допомога тим, хто в депресії, не є «бездуховними». Насправді, це може бути найдуховніша річ, яку ми можемо зробити, якщо хочемо допомогти іншим, хто в депресії.

Тож наступні кроки:
1. Прочитайте 1 Царів 19:1-14. Подивіться, як пророк Ілля бореться з глибоким розчаруванням і депресією і як Бог вирішує це за допомогою сну та їжі.
2. Постарайтеся усунути фізичні симптоми депресії, які ви можете відчувати. Якщо у вас є фізичні симптоми, які згадані в цій історії, проконсультуйтеся з лікарем або іншим медичним працівником.
3. Пам’ятайте, що Ісус Христос не лише спасає наші душі, але й воскресить наші тіла з мертвих, коли повернеться. Бог створив наші тіла й назвав їх прекрасними. Ми маємо піклуватися про своє тіло так само, як і про душу, особливо в такому стані, як депресія.

* * *

Наступного тижня Дарина та її подруга знов прийшли до лікаря, щоб обговорити її депресію та симптоми. Лікар підсумував основні моменти та сказав, що сьогодні вона може зробити кілька речей, щоб покращити свій стан. По-перше, повинна бути активною, виконувати фізичні вправи, а також відпочивати й правильно харчуватися. Порадив також зустрічатися з друзями два-три рази на тиждень, просто щоб поспілкуватися. Лікар зауважив, що в Дарини є звичка залишатися на самоті, що тільки поглиблює депресію. Перебування в компанії може допомогти покращити мислення та настрій. Дарина оцінила турботу лікаря та сказала, що розпочне це втілювати вже сьогодні. У кінці розмови лікар сказав, що якщо через місяць вона не почуватиметься краще, то щоб звернулася до нього.

Після того, як Дарина та її подруга повернулися з лікарні, вони разом пообідали. Стали розмовляти про Ісуса Христа. Дарина духовно зросла після відвідин церкви. Вона прочитала багато текстів із Біблії та зрозуміла, що їй потрібен Ісус Христос, Який може допомогти їй. Тому запитала свою подругу, як можна запросити Ісуса у своє життя. Дарину особливо зацікавив вірш Біблії: «Отже, виправдавшись вірою, маємо мир з Богом через нашого Господа Ісуса Христа» (Рим.5:1). Вона хотіла цього миру. Навіть ставила собі запитання, що, можливо, відсутність Ісуса Христа в її житті і є головною проблемою, яка спричиняє депресію та втому.

Даринина подруга прочитала їй біблійний вірш: «Якщо визнаєш своїми устами Господа Ісуса й повіриш у своєму серці, що Бог підняв Його з мертвих, то спасешся» (Рим.10:9). Також вона сказала, що коли ми визнаємо своїми устами, що Ісус — Господь, насправді ми говоримо, що віримо, що Ісус помер на хресті за наші гріхи, і визнаємо, що ми грішні люди, а Він може врятувати нас від гріхів. Коли ми віримо своїм серцем, що Бог воскресив Його з мертвих, ми кажемо, що віримо, що Ісус подолав найбільшого ворога в нашому житті, яким є смерть.

Дарина повірила цій Добрій Новині, і подруга запросила її помолитися такою молитвою: «Дорогий Господи Ісусе Христе, Ти потрібен мені. Дякую Тобі за смерть на хресті за мої гріхи. Я відкриваю двері свого життя й приймаю Тебе як свого Спасителя й Господа. Дякую за прощення моїх гріхів і дарування мені вічного життя. Візьми під Свій контроль моє життя. Зроби мене такою людиною, якою хочеш бачити. Амінь».

Після того, як Дарина помолилася цією молитвою, вона відразу ж відчула мир і радість, яких ніколи раніше не відчувала. Її подруга сказала, що так само було і з її життям. Вона була дуже щаслива. Протягом наступних кількох днів і тижнів Дарина дотримувалася порад лікаря, а ще читала Біблію та проводила більше часу з друзями. Її депресія за цей час швидко зменшилася. У її життя прийшла радість від Ісуса Христа, що дало їй сенс і мету в житті.

Ще одна річ, яка допомогла покращити стан Дарини — це зміна її думок. Нерідко протягом року після початку війни та смерті чоловіка вона постійно думала про своє життя без чоловіка. Вона міркувала над своєю ситуацію, але не планувала ніяких кроків для її покращення. Тепер Дарина роздумувала над прочитаними уривками зі Святого Письма та застосовувала їх до конкретних проблем свого життя. Замість того, щоб постійно повертатися до тих самих проблем, вона стала орієнтуватися на їхнє вирішення, спираючись на прочитане в Божому Слові.

Ця нова звичка мислення відображає те, про що писав відомий пастор Д. Мартін Ллойд-Джонс: «Чи усвідомлювали ви, що більша частина ваших нещасть в житті пов’язана з тим, що ви слухаєте себе, а не говорите самі з собою? Візьміть ті думки, які приходять до вас, коли ви прокидаєтеся вранці. Ви не породили їх, але вони говорять з вами, вони повертають вас в проблеми вчорашнього дня тощо. Хтось говорить. Хто з вами розмовляє? Ви самі говорите до себе! У Псалмі 42 описані ліки проти цієї хвороби: замість того, щоб дозволити собі говорити до себе, він починає розмовляти сам з собою. Він запитує: «Чого ти засмучена, о душе моя?» Його душа засмучувала та розчавлювала його. Тож він встає і каже: «Я», послухай трохи, я буду говорити з тобою». Дарина за допомогою Божого Слова тепер робила те, що казав пастор.

Наступні кроки:
1. Чи визнали ви Ісуса Христа Спасителем і Господом у покаянні та вірі? Віра в Ісуса Христа змінить ваше серце та розум. Якщо ви боретеся з депресією, цей крок, якщо ви цього ще не зробили, може допомогти вам у боротьбі.
2. Перечитайте 42-й і 43-й псалми. Подивіться, як цар Давид говорить істину собі в Псалмах (42:5,11 і 43:5) у відповідь на свої тривожні думки? Наступного разу, коли ви помітите, що мислите негативно, подумайте про те, що зробив цар Давид у 42-му та 43-му псалмах.
3. Пам’ятайте, що Ісус Христос не лише зацікавлений у нашому фізичному благополуччі, але, зрештою, турбується про наш духовний стан. Турбота про наше духовне здоров’я важлива не лише на сьогодні, наприклад, для нашого психічного здоров’я, але й для майбутнього віку, коли Ісус повернеться. Ті, хто визнав Ісуса Христа своїм Спасителем і Господом, успадкують вічне життя. Ви прийняли це важливе рішення?

thehopeforukraine.com

Благовісник, 2,2023