Мовою притчі

Поганий настрій

Вулицею брів пес. А оскільки життя в собаки було, у прямому й переносному значенні слова, собачим, то він мав поганий настрій. Йому сьогодні не везло. Напевно, просто був не його день. Назустріч собачці йшов звичайний перехожий. Пес стомлено підняв голову й подивився на нього. Виглядав він добродушним і, найімовірніше, був занурений у свої думки. Але на його обличчі була ледь помітна усмішка. «О, посміхається! — зауважив собака подумки. — Від поганого життя не посміхаються… Значить, добре живеться… А тут… Образливо!.. Несправедливо!»

Пес опустив голову, поглянув на добротні черевики перехожого — і ще більше засмутився. Він пригадав декілька моментів свого життя, коли отримав ось такими черевиками прямо по мор… — ой, по лицю. Від цього йому стало ще більш незатишно й печально. «Образливо! — знову подумав собачка. — Несправедливо!»

Перехожий підійшов ще ближче. Зустрічний вітерець доніс ледь вловимий запах чогось м’ясного з його пакета, і в собаки звело шлунок. «Це вже занадто, — простогнав він. — Ні, це не нормально: одні перекушують ковбасою, а інші перекушують на смітнику. Образливо! Несправедливо!»

Перехожий майже порівнявся з собакою, коли його погляд впав на його рукавиці. «На собачому хутрі!» — одразу визначив пес, і його стало нудити від страху шкуродерні, що нахлинув на нього. Йому, не зрозуміло чому, тут же прийшло на пам’ять прислів’я, яке він не раз чув від людей: «Собаці — собача смерть!» —і пес одразу ж відчув себе мандрівником та приходьком на цій брудній та холодній вулиці.

«Ні, так не повинно бути! — з останніх сил видихнув собака. — Не можна, щоб усе ось так!..» Пес зібрав усі свої душевні сили, приловчився і… відчайдушно хапнув зубами за ногу добродушного перехожого, який порівнявся з ним…

Те ж саме стрічається і серед людей. Запитай деяких: «Навіщо ти це зробив? Чому ти так повівся?» Одні дадуть чесну відповідь: «Я не знаю», інші: «А просто він під гарячу руку попав!» Ми за звичкою виміщаємо свій поганий настрій на комусь і тим самим примножуємо зло. Хоча задумка Творця полягає в тому, щоб ми вирішували свої внутрішні питання з Богом, а не робили винним того, хто зовсім випадково опинився поряд з нами і зовсім не причетний до наших проблем. Зауважте це собі, улюблені, щоб не уподібнюватися цьому собаці з моєї історії.

«Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло» (Пс. 36:8).

Михайло ЮНАКОВСЬКИЙ

"Благовісник", 4,2015