Благовісник

Інтерв'ю

«Сьогодні Святий Дух діє набагато потужніше,
ніж у дні першоапостольської Церкви!»

Інтерв'ю зі старшим єпископом Церкви ХВЄ України Михайлом Паночком

Протягом історії християнства диявол усіма силами намагався загасити Божий — вогонь, зупинити джерело, яке відкрилося в день П'ятидесятниці. Зокрема через єресі — з'явилися николаїти, валаамове вчення, лжепророки... Ворог знає, у чому сила Церкви. Сила Церкви — в єдності з Христом в Дусі Святім. Цю силу диявол завжди намагався спинити. У Самсона Даліла хотіла вивідати секрет його сили. Так само чинить лукавий, він хоче зробити церкву безсилою, обрізавши (образно) її кучері. Тому єресі, заблудження, гріх будь-якого масштабу, послух власній гріховній природі працював проти Святого Духа. Але ми вдячні Богові, що ніякі сили не змогли згасити Його вогню. Він горів протягом двадцяти віків і горить у двадцять першому. Хоча Він проявлявся різною мірою, але ніколи не згасав. Я вірю, що й у наші дні Він діє дуже потужно на підставі Слова: «Останніми днями Я виллю від Духа Свого на всяке тіло...» Ми чуємо про Китай, Корею, Індонезію, Бразилію, Африку, Америку, Канаду, Україну, Росію... Тобто Дух дихає, де хоче. Я вірю, що це ознака кінця.
Михайло ПАНОЧКО, старший єпископ Церкви ХВЄ України

— Чи змінилися дії Святого Духа порівняно з часами першоапостольської церкви?
— Від дня П'ятидесятниці до нашого часу Дух Святий потужно діє на землі. Виконалися слова Христа: «Ви приймете силу, коли на вас зійде Святий Дух!» Учні мали владу за днів Ісуса — виганяли демонів, зціляли хворих... Але не мали сили для свідчення, тому були боязливі: відрікся Петро, а з ним покинули Його й інші. Святий Дух був з ними, та після П'ятидесятниці Він поселився в них. Ось у чому різниця. І, власне, Святий Дух поселяється в кожному, хто вірує в Нього. Ми живемо в період дії Святого Духа. Початок Його дії був дуже потужним і сильним, і Він діє в наші дні. І я б сказав, що сьогодні Він діє набагато потужніше й сильніше ніж у перші дні. Бо в день П'ятидесятниці увірували три тисячі. Сьогодні, за приблизними підрахунками, — до 500 млн. людей, які пережили хрещення Духом Святим.

— Дехто говорить, ніби Дух Святий тепер не діє так, як раніше.
— Це бачення людей, які не мають близьких стосунків з Богом. Я бачу дії Святого Духа. Господь зціляє, відповідає на молитви, без Святого Духа не каялися б люди. Це величезне чудо, коли Дух Святий міняє серце грішника. Без Святого Духа не можна покаятися. Людина цього, буває, не оцінює, а це важливі духовні речі. Оцінюють зцілення, оцінюють мови, оцінюють пророцтва... І ми за все це дякуємо Богові. Але потрібно розставити речі відповідно до їхньої ваги й цінності. Це важливі речі, але найцінніше для Бога — привести грішника до покаяння. Для цього помер Христос. Він помер не ради ознак та чудес. Просто є неправильне розуміння дій Святого Духа. Дехто думає, що це — суцільні чудеса й ознаки. Так, вони супроводжують проповідь Євангелії. Та наріжним каменем церкви є не чудеса. Наріжним каменем є Ісус Христос — випробуваний, дорогоцінний! Віруючий у Нього не посоромиться.

— Які дари Святого Духа найяскравіше проявляються в сучасній церкві?
— Усі дари, про які написано в Євангелії, є в сучасній церкві. Можливо, проявляються не так масово і не всюди... Це залежить від рівня віри. Бог хрестить Духом Святим з ознакою інших мов — люди сотнями, тисячами це переживають. Бог по молитві церкви зціляє хворих — також маємо тисячі свідчень. Якщо немає таких проявів, як, наприклад, у часи апостолів, коли їхня тінь зціляла хворих, то це ще не значить, що Святий Дух не діє. Не потрібно вказувати Духу Святому, як діяти. Дух чинить, як хоче і діє, де хоче.
Діють дари пророчі в наших церквах, Дух Святий повідомляє, утішає, наставляє... Можливо, й негусто. Чому? Тому що в нас уже є Боже Слово — світильник і основа істини, у якому закладена вся Божа наука. Дари Святого Духа тільки обновлюють цю науку — на підставі Біблії. Вони є додатковими, допоміжними, а основний фундамент кожна віруюча людина має: живи по Біблії — і Дух Святий буде з тобою. А люди не дуже люблять Біблію, прагнуть переживати якісь особливі емоції, чудеса. Це веде не туди... Автор Біблії — Дух Святий. І нічого більшого не може бути сказано понад те, що вже зафіксовано в Писанні. І Дух Святий завжди буде діяти через дари в рамках Євангелії.

Також діє дар вигнання демонічних сил через служителів. Кому як Бог вділив. Діє дар учительства — є служителі, які мають здібність доступно навчати. Є дар мудрості — у служителів, що опікуються десятками церков, у пастирів. Власне, якщо говорити про пастирів, то їм найперше необхідний не дар чудотворення, а дар слова мудрості й учительства.

Я бачу яскраву дію Святого Духа в наших церквах. Лише потрібно, щоб віруючі люди розігрівали ці дари. Бо можна не використовувати, не розвивати подарованого Господом. І тоді нема чого звинувачувати Святого Духа чи церкву. Від нас залежить, чи будемо ми працювати для збудування церкви.

— Яка роль людини в діях Святого Духа?
— Важливо розуміти, що Бог починає працю з грішником, який практично нічого не вміє, не знає, не розуміє... Святий Дух бере грішника і з нього творить праведника. Для того була Голгофа, щоби людину омити кров'ю Христа, образно — із чорної зробити білою. Щоби вона з раба гріха стала вільною в Христі. Тому Ісус акцентує в Новому Заповіті, — вам потрібно народитися згори. Коли грішник приймає Ісуса Христа, кається в гріхах і стає новою людиною — він тільки народився для Бога. Йому треба ще багато речей пізнати, зрозуміти, навчитися. Коли людна робить перші кроки, вона ще багато чого не знає, хоча є Божим дитям. Спочатку вона дивиться під обмеженим кутом зору на світ. Але зростаючи у вірі, більше пізнаючи Бога, починає дивитися на людей інакше — ширше й далі. Апостол Павло мав настільки глибоке пізнання Бога і сповнення Духом, що про себе казав: «Я боржник усім: і гелленам, і юдеям, і варварам, і мудрим, і немудрим...» Він стояв перед таким океаном Божої любові, яка йому відкрилася через Ісуса, що був просто враженим, і написав: «Я готовий проповідувати усім».

Як починає працювати над людиною Святий Дух? Накреслимо основні етапи. Коли проповідується Слово Боже, Святий Дух торкається серця, спонукує його до покаяння. Далі відкриває людині очі — і вона бачить вірою Христа. Жертва звершилася 2000 років тому, а Святий Дух так її представляє, ніби — вчора. Усе стає свіжим, не пахне старістю. Людина захоплюється, впокорюється, вірує. Народившись згори, людина входить у нові стосунки з Богом через Дух Святий. І ось тут людський фактор грає величезну роль. Бог зі Свого боку — завжди вірний і готовий допомогти. Проблема — в особистості людини! Це ж вчорашній грішник. Хоча сьогодні кришталево чистий — але все ще у плоті, навколо нього — спокуси. І його позиція дуже важлива — будувати правильні стосунки з Богом. Відразу ж гріховна природа противиться цьому. Тому Павло каже — я щодня себе впокорюю. Плоть ворогує проти духа. Важливо — на чийому я боці. Якщо на боці плоті, то мої стосунки з Богом будуть дуже слабенькі. Ми повинні прийняти рішення з моменту покаяння — бути на боці нашого новонародженого духа. Годувати його Словом Божим, молитися — це як дихання для нього.

Святому Духу потрібно довіряти, Святим Духом потрібно сповнятися, Святому Духу потрібно коритися. Ці речі бачить тільки Бог. Ми бачимо по плодах: людина завжди невдоволена, нарікає, сумна, примхлива. Значить — у неї нерозвинуті стосунки з Богом. Так, вона народжена згори, але не зростає. Дух Святий постійно працює, щоб ми переживали «трансфігуратос» — преображення. Щоб віруючий був внутрішньо подібний до Христа — любив людей, був милосердний, добрий, мав чисте серце. Роль Святого Духа — відобразити в нас образ Христа. Це — супервелика праця. Це одне із найбільших чудес — повернути грішнику образ Божий.

Багато людей цього не розуміють — і шукають духовних проявів. Прояви — це інструменти для досягнення мети. Наша мета — підкоритися Духу й змінюватися в Його образ. Якщо зміщується цей акцент, починаються неприємності — неправильний ріст, відсутність плоду, людський фактор бере верх над духовним. Отже, від нас залежать наші стосунки з Богом. Бог — завжди стабільний. Людський фактор — архіважливий.

— Досі ми говорили про працю Святого Духа над особистістю людини. А як щодо дії Духа через людину? Адже фактично будь-які духовні прояви, дари Духа пов'язані з конкретними служителями...
— І так, і не так. Я сам так вважав. Та є свідчення деяких колишніх мусульман — їм Сам Бог являвся особисто. Вони молилися, шукали — й Ісус їм відкривався прямо. Тобто не можна сказати, що Бог діє тільки так і не інакше. Хоча у більшості випадків Він хоче діяти через людей.

Дія Духа в людині — основна. Дія через людину — другорядна. Хочу підкреслити: яка користь мені, якщо через мене буде діяти Святий Дух, а я сам не змінююся? Дух Святий має два вектори. Внутрішній вектор — змінювати нас, зближати з Богом, щоб ми приносили плід. У тому прославиться Отець, коли принесемо багато плоду. А галузка, яка не приносить плоду — буде відтята. Я на цьому наголошую — щоб не було збочень! Зовнішній вектор — коли Бог діє через людину (пророцтва, зцілення через покладання рук, проповідь Євангелії, інші мови та тлумачення, чудотворення і т. ін.) Це — зовнішня дія. Вона не є паспортом неба. Чому багато служителів падають? Бо думають: якщо через мене Бог діє, то у мене хороші стосунки з Ним. Бог діяв, згідно з Біблією, через людей, які зрештою впали. Згадаймо Самсона, Саула. Це люди, які внутрішньо не хотіли змінюватися. Сила Давида у тому, що він внутрішньо прагнув Бога, змінювався, визнавав провини, каявся як ніхто... Як він любив Божого Духа! «Не відніми від мене Духа Твого!» — просив.
Хочу зазначити щодо зовнішніх духовних проявів: не потрібно диктувати щось Духу Святому, щось вимагати від Нього, а просто — покоритися.

Ми маємо в Писанні конкретну дорогу. Все розписано. Лише потрібно вивчати і себе до цього нахиляти. І далі — нести істину іншим. Щоб не тільки я був спасенним. Віруючі люди повинні всіма фібрами своєї душі прагнути спасіння інших. І от для цього є зовнішня дія Святого Духа — проповідь. Я хочу, щоб кожен віруючий в Ісуса став знаряддям Святого Духа — для внутрішнього збудування й росту та для ефективної дії назовні. «Ви будете Мені свідками!» І для того дано силу.

— Як пояснити незбалансованість проявів різних духовних дарів, тобто увагу людей до одних із них і недооцінку інших?
— Людям завжди хочеться йти легшим шляхом. Людям хочеться бачити явну Божу дію — і на цьому вже будувати свою віру й стосунки з Богом. Нам — пасторам, євангелістам, проповідникам — потрібно роз'яснювати людям суть Євангелії: вона не в тому, щоб бігти за чудесами. Ніде не написано — шукайте чудес. Але чітко написано: шукайте Господа, доки можна знайти Його, шукайте Його лиця, шукайте Його сили, шукайте Царства Божого і правди його... А Бог буде робити чудеса. Проте для Нього архіважливо — нашу душу врятувати. Оце — номер один. А люди — зміщують акценти. Їм подобається зовнішня дія — зцілення (хто ж не хоче бути здоровим?), вигнання демонів, пророцтва... Для Бога немає проблеми все це робити. Для Нього проблема — наше серце змінювати.

— Помітно, що у віруючих більшу пошану має, скажімо, дар пророцтва, ніж дар учительства, хоча це також дар Святого Духа. Як збалансувати ці вподобання?

— У п'ятидесятницьких церквах є така проблема. Завдання служителів — слідкувати за балансом духовних вподобань віруючих. Є дари, які стоять на першому місці, — зокрема дар учительства. Христос навчав людей, написано, що багато (!) навчав. «Ідіть — і навчіть (!) всі народи». Слід правильно розставити пріоритети. Не треба міняти їх місцями. Насамперед — спасіння душі. По-друге — спасенну душу треба навчати. І по-третє — будувати її через духовні дари. Усе повинне мати своє місце, не потрібно плутати. Навіщо підносити окремі дари та ще й на цьому ґрунті робити поділення, збурення в церквах? Це — захоплення зовнішніми проявами. Бог найбільше прагне — внутрішніх змін. І те, і те повинно бути. Але є речі першочергові, пріоритетні, а є — другорядні. У церквах потрібно провадити здорову послідовну науку, а не якесь ухилення. Бо кінець життя покаже: людина, яка розвивалася неправильно, не принесе плоду. Вона буде сварлива, гнівлива, невдоволена, може вдаритися у фанатизм, сектантство...
Авраам не зробив жодного чуда. То що — він невіруючий?! Чудо ще не є ознакою, що я на правильній дорозі. Навіть якщо тисячі через мене покаються — це мене не врятує. Яка користь людині, яка цілий світ придбає, а душі своїй пошкодить? Найбільше чудо — це зміна грішника. Пропадав – і знайшовся. Був мертвий – і ожив.

Дари духовні — як риштування на будівництві, яке демонтують, коли дім готовий.

— Проілюструйте, будь ласка, кількома яскравими прикладами дію Святого Духа у вашому житті.
— Один із багатьох яскравих прикладів дії Духа Святого — молитва за одного старенького пастора, який вмирав від раку стравоходу. Це було прощальне зібрання. Під час молитви миттєво зійшла Божа сила. Бог зцілив пастора. Він попросив їсти (до цього не їв кілька тижнів). Потім ще й ходив на служіння. Це було явне чудо, явний результат. Це зробив Господь!

Було в нашій церкві чудо, коли Бог зцілив літнього чоловіка, який дуже страждав від астми. Після молитви астми миттєво не стало — чоловік став дихати, як хлопець!

Коли хворіли наші діти, то молилися, і не раз Господь зціляв просто в одну мить.

Є свідчення десятків людей, які підходили до мене і розповідали, що тільки слухали проповідь — і Господь зціляв печінку, миттєво зросталися переломи, проходив невгамовний головний біль.

Свідчачи людям, яких зустрічав уперше, я бачив, як вони не те що плакали, а просто ридали. Мені важко було уявити, що таке можливо. Я знаю, що це дія Святого Духа — Він торкається з любов'ю.

— Чи можна сказати, що цілі Святого Духа різні в різні періоди історії? І які Його цілі для нашого часу?
— Якщо говорити в загальному, то основна ціль Духа Святого завжди одна і та ж — привести людей до Основи, до Ісуса Христа. Святий Дух просто звершує Свою роботу. Періоди ж в історії є різні. В одні з них люди прагнуть Бога. Ілля прагнув – і пішов дощ. Отже, дії Святого Духа відбуваються згідно з Писанням, але проблема в людях. Чим більше людей спрагнені Бога, тим швидше приходить пробудження. Коли ж люди байдужі, матеріально забезпечені — вони обростають плоттю, духовне завмирає, вони не шукають Бога. Тому Господь допускає труднощі, навіть катастрофи, щоб спонукати людину шукати головне, щоб вона не загинула. «Хто прагне, іди до Мене і пий!» Коли є внутрішня потреба Бога — виливається благодать. «Шукайте — і знайдете, стукайте — і відчинять...» Якщо ж я не цікавлюся, то Господь — як джентльмен — насильно напувати мене не буде. Тому періоди історії якраз і залежали від запитів людської душі.
Наприклад, у часи війни люди не думали про розкоші, люди думали, як живими лишитися. Сама ситуація змушувала їх більше молитися, вони були добрішими, більш жертовними, ділилися останнім шматком хліба. Коли приходить благополуччя, люди ніби обростають жиром, як морж чи тюлень. Він такий — лінивий, його ні Бог не цікавить, ні ближній... І на цьому ґрунті жиру виростає егоїзм. Людина стає невдоволена сама собою, іншими невдоволена, Богом невдоволена...

Господь допустив радянську систему подібно до того, як допустив для євреїв єгипетське рабство. Вони б не заволали до Бога, якби не було тиску з боку фараона. Якби їм було добре, вони би просто асимілювалися, розчинилися серед народів. І вже у відповідь на їхнє волання Бог посилає Мойсея. Так і за Радянського Союзу: система давила — і люди шукали Бога. Але нормальні умови — це не тиск, не переслідування. Нормально, коли людина, живучи гарно, користуючись благами, любить Бога, служить людям. Цього хоче Господь. Хоча іноді заради спасіння людей Бог змушений щось робити. Це не є нормою. Це — виняток, це екстрим.

Бог сьогодні багатьох людей в Україні спонукує до молитви. Тисячі людей моляться за пробудження в країні. Найперше, що нам потрібно — самим мати правильні стосунки з Богом, які, власне, розставляють пріоритети в нашому житті. По-друге — це вклад нашої праці, наша молитва, наше праведне життя як світло для світу, це зовнішня діяльність — проповідь Євангелії через церкву, радіо, телебачення, газети, журнали, особисті свідчення, публічні євангелізації... І ще один важливий напрямок для християн — працювати на єдність віруючих. Святий Дух хоче, щоб Церква була єдиною, в дружбі, показала цілісність, монолітність. І тоді оця єдність буде мати ефективний вплив на людей. Якщо навіть двоє чи троє погодяться про щось, то, згідно з Біблією, буде результат. А якщо погодяться 2-3 тисячі, а якщо погодяться 200-300 тисяч?! Уявляєте, як зросте вплив на суспільство, владу, економіку? Адже Церква повинна впливати на усі сфери життя. Отакі потрібно нам ставити перед собою цілі.

Розмовляв Дмитро Довбуш

"Благовісник", 2013,2