|
Архів журналу
4,2011
Дивитися PDF
Скачати PDF (rar)
Тема номера: "Праведник житиме вірою "
Сторінка редактора
Віра, без сумніву, є головним, а точніше, єдиним засобом, завдяки якому людина може побудувати свої стосунки з Богом. Цього не заперечить жоден віруючий, незалежно від конфесійної чи позаконфесійної приналежності. От тільки розуміння віри, на жаль, буває різним… Більше того, іноді навіть втрачається зміст самого терміну, коли віра ототожнюється з власними переконаннями, поглядами, традиціями чи ритуалами. А скільки списів зламано в суперечках щодо того, чия віра правильніша! Та що там списів — історія знає ганебні випадки, коли тим, хто «не тої віри», ламали кістки, хребти і — життя. Коли лилися ріки крові в ім’я торжества віри. Коли через суперечку — скількома пальцями звершувати хресне знамення — люди живцем спалювали себе.
Шосте чуття, Рейнхард Бонке
У питанні віри ми часто стикаємося з кількома дивним поняттями, настільки дивними, що з’являється потреба пояснити, що саме ми обговорюємо. Віра — це не «вірування в те, що, як ви знаєте, неістинне» чи «вірування в те, чому немає доказів». Така віра безрозсудна. Вся Біблія — про віру, тому нам треба з’ясувати деякі факти.
«Мокра» iсторiя, Михайло Юнаковський
Якось одна віруюча сестра попросила мене потримати на руках її дитину, поки вона зайде в магазин. Хлопчина був уже не немовля, але ще досить малий. Одягнутий у прості колготки, легку сорочку, так як діло було літом. Залюбки узявши його на руки, я одразу ж пригорнув його до себе, мимоволі згадуючи ранні дні власних дітей.
Оберiть вiрити, Сергій Поляков
Усе наше життя збудоване на рішеннях. Ми можемо скільки хочемо говорити: «На все воля Божа», але без нашої волі, без нашого рішення Бог нічого в нашому житті зробити не може. Він пропонує нам допомогу і захист, але приймати її чи ні, залежить від нашого вибору.
Дви види віри, Філіп Янсі
Мій друг Ричард вважав слово «віра» головною перешкодою на шляху до впевненості. «Май віру», — радили інші християни, коли він сумнівався. Що вони мали на увазі? В цьому разі слово «віра» здавалося йому способом уникати питань, а не відповідати на них.
Я вважаю, що певна складність виникає через гнучкість значень, які ми вкладаємо в нього.
Справжня вiра, Василь Мартинюк
Люди, називаючи себе віруючими, можуть мислити і жити як язичники. Наприклад, хтось зраджує своїй дружині чи чоловікові, привласнює чуже (не важливо, конкретної особи чи державне), п’є, сквернословить, постійно свариться, але, незважаючи на це, називає себе віруючим. Чому? А тому, що не усвідомлює, що таке справжня християнська віра.
Біблійна «гідравліка», Михайло Юнаковський
У ранньому дитинстві я ніяк не міг зрозуміти, як водії здоровенних БєлАЗів можуть таким маленьким кермом повертати такі величезні колеса. У шкільному підручнику була картинка, на якій дорослий чоловік був сфотографований на фоні величезного автомобіля. Пам’ятаю, він ледь досягав половини висоти колеса. Отож керування таким велетом для мене залишалося великою таємницею.
Вiра i фанатизм. Де межа?, Марія Бондарчук
Часто на адресу глибоко віруючої людини (причому незалежно від конфесійної приналежності) лунають звинувачення у фанатизмі. І варто згодитися, що переважно такі закиди є небезпідставними. Історія свідчить, що у всі часи жива біблійна віра і фанатизм йшли поруч. Це явище давало про себе знати ще у часи Старого Завіту.
Вiктор Куриленко: «Я знайшов сенс життя в християнськiй вiрi»
Випробування вiри, Віктор Куриленко
У житті дуже часто ми щось випробовуємо: літаки, автомобілі, навіть прості буденні речі. Те, що випробуване, дуже ціниться, бо надійне, міцне, довговічне, і йому можна довіряти. Те ж саме можна сказати і про нас: якщо людина випробувана, надійна, ми їй довіряємо.
Непозитивне «позитивне сповiдання», або Чарiвний Ключик до неба, Павло Бєгічев
«Позитивне сповідування» вже кілька десятиліть активно проповідують різні християнські вчителі. І окремі його ідеї часто можна почути й у наших церквах. Підняти це питання нас спонукало те, що основою цього вчення є саме віра. Але, на жаль, віра в те, чого насправді немає. Є багато людей, які вірять, що зцілені, хоча відчувають нездужання і жоден з лікарів не підтверджує ніяких змін на краще в їхньому стані.
Реакція віри, Дмитро Довбуш
Я був у місті, коли подзвонила мама і попросила терміново приїхати. Маршрутне таксі везло мене додому, вуста шепотіли молитву. В кімнаті на дивані лежала моя рідна сестра, яка була страшенно бліда і ледве вимовляла слова. Ми молилися і чекали «швидку». Її руки почали німіти і синіти...
Традиція — це не віра, Марина Миронова
— На Різдво збираюся піти до церкви, — урочисто заявила одна моя знайома.
За останній рік у її житті відбулася низка нерадісних подій: спочатку її чоловік втратив роботу, потім за борги банк забрав у них машину, а згодом і будинок.
— Минулого року на Різдво до церкви не пішла, так проблем набула, — продовжувала вона. — Не підкажеш церкву, де служіння найкоротше? Нам би туди, де можна якнайшвидше звільнитися до святкового бенкету. О, ти не уявляєш, яке я купила чудове плаття! Всі помруть від заздрощів!
Історичні постаті. Василь Павлов: Вiра, загартована випробуваннями
Василь Степанович Павлов народився у 1890 році. Своїх батьків він не знав. Тьмяні дитячі спогади залишилися тільки про матір, яка привезла його в дитячий притулок. Вона написала записку працівникам притулку, що хлопчика звати Василем, і залишила його назавжди. Потрясіння було настільки сильним, що хлопчик знепритомнів. Оскільки цей притулок був православним та іменувався на честь апостолів Петра й Павла, дітям, які виховувалися тут, давали прізвища Петров або Павлов. Так хлопчик став Василем Павловим.
Падiння Гехазi, Геннадій Андросов
Гехазі в чомусь був особливим, бо саме на нього звернув увагу Єлисей серед десятків пророчих синів, які оточували його — того, хто прийняв дух Іллі-пророка. Гехазі був спостережливим. Це він повідомив Єлисея про головну потребу бездітної багатої жінки (шунамітянки). Гехазі був слухняним, старанно виконував доручення свого вчителя. Мабуть, що цю рису у ньому спочатку помітив Єлисей. Отже, бачимо, що Гехазі мав задатки, щоб духовно зростати і приносити добрі плоди у житті та служінні Богові. Але у його житті дуже скоро виявилися діла гріховної плоті.
Довга дорога до зцiлення, Свідчення
Іван Федорович Фенич, нині диякон церкви ХВЄ м. Берегова Закарпатської області, народився 20 червня 1948 року в с. Сільці Іршавського району Закарпатської області. Його мама народила дев’ятеро дітей, але тільки п’ятеро з них вижили. Згодом, навернувшись до Господа, брат Іван зрозумів, що це Бог дарував йому життя і зберіг його, тому що мав особливий план для нього. Ось як він сам розповідає про своє навернення та ходження з Богом.
Мовою притчі. Дорога до моря
В одному бідному селі народився на світ хлопчик. Він тратив свої дні безглуздо, механічно й монотонно, так само, як й інші мешканці цього згасаючого села. І однієї прекрасної ночі йому наснилося море. Жоден із жителів села ні разу не бачив моря, тому ніхто не зміг підтвердити, що десь у світі є такий безкрай води.
А коли юнак оголосив, що збирається йти на пошуки моря, всі крутили пальцем біля скроні і казали, що він несповна розуму.
Євангельські християни-румуни Буковини міцно тримають прапор віри, інтерв’ю
На Буковині є близько 100 румунських сіл, у яких живуть християни віри євангельської. Троє пасторів розповіли нам, як християни-румуни поклоняються Богові та виховують молодь.
Узбекистан. Цiна вiри. Розповідь Сергія Нечитайла
В Узбекистані мало дискутують на тему, як одягатися, чи можна прикрашатися, чи харизмати і баптисти брати, чи прославлення — біблійна практика… Там правильність віри перевіряється по-іншому. Саме про це й розповідає єпископ Сергій НЕЧИТАЙЛО — Голова центру християн повної Євангелії Республіки Узбекистан. Його розповідь скомпонована з виступів та проповідей кількарічної давності, тому деякі факти застарілі, але вони є яскравим свідченням непростої атмосфери, у якій живуть узбецькі християни.
Поезія. Дмитро Довбуш
Старший єпископ ЦХВЄУ Михайло Паночко. Інтерв’ю з нагоди 60-річчя
|
