|
Віра та життя
Віра та життя
1 2 3 4 5 6 7 8
Справедливий Бог у несправедливому світі. Валентин ЯРОШЕНКО, 14.12.2023
Чи радієте ви, коли чуєте в новинах, що спіймали крупного чиновника на крупному хабарі? А коли його дуже швидко відпускають під якусь досить невелику заставу? Або уявіть іншу ситуацію. Ви на дитячому конкурсі й бачите, що одна дитина яскраво виділяється з-поміж інших. Але в кінці журі оголошує переможця. І ним стає зовсім інша дитина. Виявляється, що вона родичка, наприклад, директора школи. Ви будете задоволені таким результатом?
Притча про справедливість, 14.12.2023
Якось до пастора одної церкви на сповідь прийшов юнак і відкрив власний гріх. Хлопець був дуже щирим у своєму каятті, і хоча правила общини передбачали в такому випадку жорстке дисциплінування, служитель відчув у своєму серці, що тут варто виявити милосердя. Відпустивши юнака додому, пастор помолився до Бога: — Господи, допоможи мені вчинити правильно в цій ситуації! По справедливості — потрібно вилучати цього хлопця. Але я хотів би вчинити по милості, щоб цей необережний вчинок, за який він дуже шкодує, не зіпсував йому життя!
Вияви милість! Роман КУХАРУК, 14.12.2023
Усі ми хочемо, щоб люди ставилися до нас справедливо. Принаймні так, щоб це було добре для нас. Та чи потрібно шукати її — тієї справедливості? Перша відповідь очевидна — звісно, що потрібно. Та чи варто боротися за неї, стоячи аж до кінця? Спробуймо про це пороздумувати. Справедливість — це передусім моральний складник людини. І в основі цього слова лежить слово «правда». Усі люди шукають правду й хочуть, щоб вона, так би мовити, восторжествувала.
Як правильно поділити сливи, 14.12.2023
Є одна давня притча. Якось старця Паїсія запитали: — Що таке Божа справедливість? — Уявіть, що один чоловік прийшов у гості до приятеля. Той поставив на стіл таріль з десятьма сливами. Один з них з’їв вісім слив, а іншому залишилося дві. Це справедливо? — Ні, — відповіли всі, — це несправедливо!
Про людяність. Віталій ЯЦЮК, 14.12.2023
Колись наш старенький пастор любив повторювати в молитві: «Господи Боже, поможи, щоб усі люди стали віруючими, — робив паузу, а далі продовжував, — але разом із тим, Боже, дай, щоб усі віруючі були людьми». Цікава молитва, чи не так? І дуже глибока. Я не розумів її, коли був підлітком. Але коли набрався життєвого досвіду, коли сам став служити, то розумію, наскільки актуальні ці слова.
Як варто та як не варто втішати вдів війни. Наталія МЕЛЬНИК, 14.12.2023
Вдова — найстрашніше, що може трапитися, коли твій чоловік військовий. Ти чекаєш коханого з війни, хвилюєшся, щоранку прокидаєшся в очікуванні звістки, засинаєш у сльозах із молитвою до Бога: «Збережи!» Телефонний дзвінок — і земля утікає з-під ніг... Усе... Його нема...
Слуги Божі. Валерій АНТОНЮК, 14.12.2023
Слуги, через яких діє Бог.
Цих людей важко зрозуміти.
Їх погано знають, але вони знають про найважливіше.
Ісус у твоєму човні! Ілля ГЕРАСИМ, 14.12.2023
Я людина структури, тому завжди багато планую. Багато читаю, багато пишу й багато рахую. На той момент, як мене обрали на посаду старшого пресвітера церков Харківської області, у мене було дуже-дуже багато планів — на кожен день, на цілий рік усе було розписано. Я завжди навчав: якщо бажаєш бути успішним у житті, недостатньо мати тільки одне джерело прибутків. Потрібно хоча би два, а найкраще — чотири джерела. На той момент у мене було дев’ять джерел прибутків, тому й так багато планів. Усе було благословенно, але — до 23 лютого…
Смуток, що спустошує душу. Юрій СІПКО, 14.12.2023
Буває, хандра навалиться… Начебто й причини немає. І сонце на місці. І хліб є. І благодать — незмінна благодатно благодатна. А ось, гляди ти, туга — звідки не візьмись, і томить душу. Так було і в царя Єзекії, Ісая розповідає про це: «Пищу я, мов ластівка чи журавель, воркочу, мов той голуб; заниділи очі мої, визираючи до високости... Господи, причавлений я, поручися за мене!»
Уроки ходьби по воді. Валентин ЯРОШЕНКО, 14.12.2023
Ходити по воді — значить робити неможливе, те, що перевищує наші здібності й можливості. Цей вираз походить із історії про Ісуса й Петра, записаної в Євангелії, коли учні опинилися в човні серед бурі далеко від Учителя.
Яма, мовчання Бога і торжество смерті. Олександр ЧМУТ, 14.12.2023
Вирва, яка утворюється від ракети, може мати 5 м глибини і 8 м ширини. Тільки за перших 5 місяців війни в Україну прилетіло понад 2000 ракет. Вони лишили після себе 2000 ям. Може здаватися, що після всього, що трапилося, в України немає майбутнього. Ми самі ніби опинилися в ямі, із якої немає виходу. Але Бог дивиться на яму з іншої перспективи — як на плацдарм для благословень та унікальних можливостей.
Потенціал пружності... Хуан Карлос ЕСКОБАР, 14.12.2023
Бог говорить, що є надія. А коли є надія — є майбутнє. Якщо немає надії — немає майбутнього. Ми служителі надії. І наше служіння — та вістка, яку ми несемо, — гарантує майбутнє народу, якому ми служимо. Від нашого служіння залежить доля майбутнього покоління. Ми більше, ніж релігія. Ми маємо вістку, якою повинні поділитися зі своїм народом та з іншими народами, про те, що надія — тільки в Бозі.
Віра під час війни. Дмитро Цолін, 14.12.2023
Певно, немає тяжчого, гострішого, боліснішого випробування твоєї особистої віри, ніж випробування війною. Звісно, буттєва сила релігійної віри піддається випробуванню щодня протягом усього життя. Часом більше, часом менше. Іноді випробувальні події йдуть одна за одною дуже щільно, не залишаючи місця для «передиху», і ми зазвичай називаємо це «чорною смугою».
«Друге дихання». Микола САВЧУК, 14.12.2023
За цей час ми пережили багато чого. І навчилися багато чому. Ми навчилися жити одним днем. Навчилися лягати спати під вибухи та усвідомлювати, що ця ніч може бути останньою. І навчилися дякувати Богові за кожен новий ранок життя. Ми навчилися співпереживати, бо почули про безліч трагічних подій. Ми по-особливому зрозуміли, що світло в домі — це велике благо, і тепло — це не просто «так належить бути». Це, виявляється, велике благословення.
Будь сильний і відважний. Михайло ПАНОЧКО, 14.12.2023
Ми належимо всесильному Богові, Який створив небо й землю. Для Нього немає нічого неможливого. І Господь вибрав нас із вами, щоб діяти через нас на людей, які навколо. А для того, щоб ми мали вплив на людей, Він наділив нас Своєю силою. Духовна сила потрібна живим людям, не мертвим. І для того, щоб дати нам силу, Бог зробив чудо — оживив нас.
Божественне зцілення через медичне лікування. Христина ЯРМОЛІНА
У лікарській практиці, особливо в інтенсивній терапії, прийняття важливих рішень — звичний процес. Від них залежать життя чи його якість/кількість у пацієнта. Та все ж таки, озвучуючи негативний прогноз, ми часто додаємо: «Не все залежить від мене. Може, це вже вирішили в Небесній канцелярії…» Із часом прийняття важливих рішень стає звичкою, а після добрих чи поганих виходів пацієнта з ситуації я нагадую собі: «Це вже вирішили, я була лише інструментом». Проте постійне вдосконалення лікаря — запорука якісного медичного лікування. Не варто змінювати плани Неба своїми неправильними діями.
Батьки і діти: межі в стосунках. Людмила БЕНДУС, 14.12.2023
Створивши людину, Бог визначив для неї межі. Ознакою цих меж стало дерево пізнання добра та зла, яке було в раю не тому, що Бог забажав ускладнити людині життя, а якраз навпаки. Межі визначали зони безпеки людей. Обмежити — значить захистити. Цей принцип універсальний. Зокрема і в стосунках батьків та дітей. Межі в сім’ї (якими передусім є встановлені правила) мають конкретну мету — створити безпечне для зростання й формування особистості дитини середовище, виховати її емоційно зрілою й відповідальною.
Межі Безмежності, або Чи є кордони у Бога.Ольга МІЦЕВСЬКА, 10.12.2023
Було це років десять тому, коли моя старша донька навчалася десь у сьомому класі. Ну, як донька — навчалися ми разом. Я ж відповідальна мама й мушу перевірити, чи все вона вивчила, чи все зрозуміла, чи все склала в портфель. На той час у нас було три школярки, тому місія моя була не з найлегших, бо протягом вечора підготовки домашніх завдань треба було швидко переключатися з математики на англійську, далі — на фізику чи твір із літератури. Про нічні шиття чи ліплення аплікацій я вже мовчу…
Дорогоцінний спадок непохитної віри. Оксана ГУДЗЬ, 10.12.2023
Мої спогади про дитинство асоціюються з бабусею, мамою моєї мами. Вона була низенька, худенька, зігнута вниз від важкої праці, неписьменна, але вона дуже багато вклала в моє виховання. Може здатися, що я пишу абсурдні речі, мовляв: що там могла дати бабуся-селянка?! От якби вона обіймала якусь високу посаду, залишила багатий спадок, була якоюсь впливовою особою, тоді можна було б говорити про те, що пощастило з бабусею. Проте я не помиляюся.
«Я іду на небо...» Історія родини Павенків. Вікторія ТРУДЬКО, 10.10.2023
Біля Лиману Ярослав Павенко потрапив під ворожий обстріл, унаслідок чого зазнав важкого поранення. Колеги, поки везли до лікарні, намагались врятувати йому життя, надаючи першу допомогу. Проте на подвір’ї шпиталю він помер. Для родини Павенків це вже третя болюча втрата. У 2014 році проросійські бойовики закатували двох братів Ярослава — Альберта й Рувима. Батьки втратили трьох синів.
Церква й феномен корейських авіаліній, Юрій ВАВРИНЮК, 10.10.2023
У 1990-х роках Корейські Авіалінії прославилися своїм рекордним рівнем авіакатастроф. Показник «втрат» літаків Korean Air в 17 разів перевищував «втрати» американських United Airlines (4.79% на мільйон вильотів проти 0.27% у випадку United Airlines). Гучні та дуже дивні авіакатастрофи Korean Air спонукали ретельно розслідувати причини такого високого показника нещасних випадків. Як з’ясувалося, основна причина хронічної «схильності до катастроф» на Корейських Авіалініях — це табу на критику першого пілота. Така от культурна особливість цього східного народу.
Чоловік на 360 градусів. Лео ФРАНК, 10.10.2023
Ми будемо говорити про чотири ролі, які дуже важливі для мужчин як лідерів: роль чоловіка для дружини, роль батька для дітей, роль працівника чи керівника на роботі, роль служителя в церкві. Я більше акцентуватиму на перших трьох пунктах, оскільки про роль служителя говориться чи не найбільше. Надскладний конфлікт — як бути успішним чоловіком та батьком, поєднуючи це одночасно з роботою та служінням, як зберегти баланс між цим усім і не скотитися в якийсь бік? Проблема не в тому, щоб грати всі ці ролі, а в тому, як розподілити свій час для дітей, дружини, роботи, проповіді.
Вразливість великого Бога. Надійка ГЕРБІШ, 10.10.2023
24 лютого віссю майже кожної з наших емоцій став біль. Світ перевернувся з першим ранковим дзвінком — і все, що відбувалося потому, було й досі є позначене болем. Повномасштабне воєнне вторгнення, націлене на цивільних передусім, підірвало довіру до уявної демократизовуваної глобальної спільноти. Світ перестав бути лагідним. Плани зникли. З’явилося інше: гостре відчуття несправедливості й власного безсилля.
Від редакції. Відкриваючи друге дихання, 12.08.2023
Тривалий стрес, виснаження, невизначеність і невпевненість у завтрашньому дні часто приводять людей до стану так званої «мертвої точки». Він характеризується зниженням працездатності при збільшенні енерговитрат для виконання певної дії. Зазвичай цим поняттям послуговуються спортсмени. Та це може стосуватися і морального чи духовного стану. Якщо людина зусиллям волі примушує себе працювати, то, як правило, неприємні відчуття зменшуються або зовсім зникають, сили повертаються. Цей стан отримав назву «друге дихання».
Він уже зробив усе. Надійка ГЕРБІШ, 27.07.2023
Мене дещо нудить від однієї з вірусних фраз сучасного популярного християнства — «Бог зробить щось велике у твоєму житті!» Часто до того докладається також якась умова – «якщо ти тільки повіриш / станеш кращою / відкланяєшся тридцять разів / перестанеш боятися / не їстимеш солодкого / уникатимеш м’яса, шпильок і зорових контактів». Про це опційне продовження можна говорити окремо, але вже навіть базова фраза мене відверто напружує.
Моя найперша церква. Світлана ГАЛЮК, 27.07.2023
За вікном стугонить вітер, кидаючи об шибку холодні краплі дощу. Ті стікають тоненькими цівками, залишаючи за собою вузенькі стежечки. Сотні маленьких стежок. На фоні затягненого сірим балахоном неба яскравим полум’ям горить верхівка старого клена. Я вдивляюся туди, притулившись щокою до холодної шиби — при такому розкладі завжди добре думається. Я розповідаю Богові про те, що на серці.
Ознаки духовної зрілості. Микола СИНЮК, 27.07.2023
Розважаючи про духовний ріст, маємо розуміти — ріст передбачає зміни. Те, що сьогодні складно сприйняти, із часом стає доступним і зрозумілим. Наше мислення й ріст духовний дозволяють нам розважати про речі, раніше складні й незрозумілі. Апостол Павло передбачав: «Щоб ви поводилися належно щодо Господа в усякому догодженні, в усякому доброму ділі приносячи плід і зростаючи в пізнанні Бога» (Кол.1:10).
Про силу молитви. Богдан ГАЛЮК, 27.07.2023
Можливо, серед читачів є люди, які зневірилися в молитві. Одного разу я потрапив у ситуацію, через яку Господь показав мені силу молитви. Тоді ми з молоддю щосереди відвідували медичний заклад, призначений для профілактики й лікування туберкульозу, щоб проповідувати Євангелію. Ми запрошували пацієнтів у хол для імпровізованого богослужіння, де співали та ділилися короткими проповідями.
«Війна показала, хто є хто». Микола САВЧУК, 27.07.2023
Думаю, ви не раз чули ці слова, а, можливо, й самі говорили їх, аналізуючи поведінку інших. Хтось виявився вразливішим, ніж ми думали: на вигляд — граніт, а на дотик — крихкий пінопласт. А хтось, навпаки, несподівано став прикладом рідкісної мужності й витримки. Криза зірвала маски, розвіяла ілюзії та показала реальний стан речей.
Справжня свобода. Богдан ГАЛЮК, 27.07.2023
Наша Україна вже давно, особливо активно в останні місяці, звільняється з-під залишків 70-літнього радянського ярма. Виявляється, справжня свобода — це, у першу чергу, зміна світосприйняття. Основна ціль Бога — не змінити все навколо нас, не помістити в утопічний Сіон, де не буде жодного впливу зла, за версією Джона Олександра Доуї, але змінити нас всередині.
Воля Божа. Михайло ПАНОЧКО, 17.03.2023
Перед тим, як прийти на цю землю, Ісус знав від «а» до «я» все, що чекає Його на землі. Він знав, де народиться, знав, що зроблять із Ним люди, знав, як поводитимуться Його учні. Знав, що будуть кричати «розіпни», знав, що в найважчий момент на хресті Він буде покинутий Богом. Він усе знав. Якби ми знали свою долю наперед, якісь вузькі місця, місця страждань, болю, горя, якогось нещастя, то, напевно, робили б усе, щоб воно не збулося. Ісус Христос своїм життям і прикладом показав нам, наскільки Він був слухняним волі Свого Отця.
Зніми зі свого обличчя маску заклопотаності й тривожності, Юлія ТКАЧЕНКО, 16.03.2023
Як думаєте, чому багато подружжів стають чужими один одному, коли діти підростають і вже не вимагають стільки уваги? Думаю, у них просто немає нічого спільного. До цього моменту їх поєднували лише діти. І все життя покладено на вівтар вирішення термінових та важливих питань та проблем.
Про колективну брехню, 27.12.2022
Йосипові брати не думали й не гадали, що доля так повернеться. Прийшли в Єгипет просити їжі, а потрапили в таку халепу. Набрехавши знову три мішки гречаної вовни, вони думали, що й цього разу все мине, але... З того часу, як вони свого рідного брата Йосипа продали в рабство, їхнє життя кардинально змінилося. Усі десятеро стали обманювати. Обдурили батька. Обдурили всіх сусідів та родичів, однокласників Йосипа та його друзів. Обман став їхнім постійним супутником. Він переслідував їх кожного Божого дня. З брехнею вони лягали спати й з нею прокидалися.
Хай ваше серце не тривожиться. Михайло ПАНОЧКО, 27.12.2022
Сьогодні звучить так мало слів утіхи й розради, більше таких, які штовхають людей до паніки. Я не раз натикаюся на християнських відеоблогерів, які намагаються тлумачити книгу Об’явлення чи Даниїла, що таке число 666, звір, роги й т. ін. Ці відео мало будують людей, а лише несуть розгубленість і страх. Я хочу звернутися до таких людей із проханням перестати сіяти паніку. Пам’ятайте, кожен важкий історичний період знаменується посиленням апокаліптичних настроїв. Таке було ще в часи апостола Павла. Тому він і написав процитовані вище слова.
Ціна свободи. Михайло ПАНОЧКО, 27.10.2022
В останні дні вся Україна та й цілий світ із захопленням спостерігає за тим, як українські військові звільняють території нашої країни. Свобода — це те, за що ми боремося. І Господь наперед знав, що ми з вами будемо проходити нелегку земну долину. У Євангелії від Луки записані чудові підбадьорливі слова нашого Спасителя: «А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них? Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону!» (Лк.18:7-8). І далі Господь продовжує: «Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?»
Як подолати сумніви? Анатолій Козачок, 27.10.2022
Унікальність постаті Івана Хрестителя полягала в тому, що він мав прийти перед Ісусом Христом і приготувати Йому дорогу. Про самого Івана Ісус сказав, що це найбільша людина з народжених жінками на той час. Іван Хреститель мав від Бога розуміння й відкриття про Месію. Зокрема пригадайте його слова, коли Ісус прийшов до нього, щоб хреститися. Це Іван розпізнав Ісуса як Месію. Це Іван сказав: «Ось Агнець Божий, Який бере на Себе гріх світу». Це Іван бачив Духа Святого, Який злинув на Ісуса, і це він мав відкриття про те, що той, на кого злине Дух, є Божим Помазаником, Месією і Спасителем.
Війна запитала: «Хто ти?». Дмитро ДОВБУШ, 23.06.2022
Як писав Генріх Гейне: «Війна жахлива, та все ж вона відкриває духовну велич людини, яка кидає виклик своєму найстрашнішому ворогу — смерті». І справді, перед обличчям смерті людина лишається такою, якою вона є насправді. Усі маски й удавані ролі нівелюються, а на поверхню виходить — духовна велич чи вбогість. Сьогодні війна безумовно торкається кожного українця. І кожному вона беззвучно ставить свої незручні запитання. Здебільшого ті, на які не було часу відповідати в мирному житті. Адже часто справді важливі речі губляться серед термінових буденних справ. І одне з найголовніших питань війни: «Хто ти?»
Чи прощати звірства Росії? Василь ПОПУДНИК, 23.06.2022
Говорячи про прощення, люди розділилися у своїх думках. Одні кажуть, що потрібно якнайшвидше простити. Інші вважають, що прощати не варто. Даючи відповідь на це питання, вважаю тут ключовими слова з Писання: «Коли покається твій брат, прости йому». Уся проблема в тому, що в більшості своїй росіяни підтримують злочинну владу та виконують її накази. Вони не каються за вчинене. Навпаки — вони кажуть, що ми винні й ще в чомусь маємо покаятися.
Уроки російсько-української війни для християн. Микола РОМАНЮК, 23.06.2022
Хочу поділитися своїми суб’єктивними спостереженнями — спробою зрозуміти, що через усі ці події я можу навчитися. Хочу і вас заохотити до такої самої роботи — проаналізуймо, які уроки дає війна нам як церкві. 1. Ми виявилися духовно неготовими до серйозного випробування видимим вогнем і ворогом.
Не бійся!, 6.12.2021
Останні два роки ми живемо в стресовій ситуації. Страшна та смертельна хвороба, і не знаємо, як її лікувати та як правильно від неї вберегтися. Карантин та серйозні обмеження в пересуванні. Спад економіки та втрата роботи. І до всіх тих проблем додається неоднозначна реакція щодо вакцинації, яку не всі визнають… І якщо подивитися на рік, який закінчується, на настрої та стан людей, то не буде помилкою, коли скажу, що цей рік можна охарактеризувати одним словом — «страх».
Утома в служінні
та деякі її причини, Артем ПРИСТУПА, 14.09.2021
Є багато різних ситуацій і зовнішніх причин, чому служитель, рукопокладений або рядовий, «вигорає» в служінні та відстає. Хтось бере на себе непосильну ношу, яку ніхто на нього не клав (див. Мт.11:28-29), не згідно з дарами, не за покликанням. Хтось, виконуючи служіння, разом із тим любить гріх і не хоче його залишити. І той гріх — як пробоїна в судні, через яку набирається вода й тягне корабель на дно, незважаючи на те, що двигун «тримає» крейсерську швидкість.
Три спокуси духовного працівника, Анатолій КОЗАЧОК, 14.09.2021
одразу ж був поведений у пустелю. І там почалися випробування. Тому ми маємо розуміти, що бути сповненим Духа Святого не означає бути позбавленим спокус та випробувань. Спокуси прийдуть у життя кожної людини. Але питання в тому, чи вистачить їй духовності, щоб пройти ці випробування.
Поки грім не вдарить, Микола САВЧУК, 14.09.2021
Коли Бог змінив моє життя, я був 10-річним хлопчиком, прикутим до ліжка. Діагноз — туберкульоз кістки. Ліве коліно не згиналося. Лікарі сказали рік лежати. Далі — операція. Допоможе чи ні — невідомо. Через цю хворобу першою до Бога прийшла моя мама. Почувши проповідь по радіо, вона вирішила ризикнути. Будучи атеїсткою, все ж пішла до церкви. Там і покаялася. А пізніше розповіла про Бога й мені.
«У тебе просто не вистачає віри!», Ольга КОНДЮК, 14.09.2021
«У тебе просто не вистачає віри!» — таке звинувачення чули багато людей, які не пережили очікуваних змін у житті. Особливо теорія «тобі це треба взяти вірою» популярна у середовищах, де робиться великий акцент на зціленні та дивах. Висловлюсь дещо категорично. Я вважаю, що такі твердження — це немилосердна маніпуляція. Окрім того, що людина страждає від хвороби, вона ще страждає й від провини через брак віри й намагається невротично контролювати свої думки та почуття, скануючи їх на предмет сумнівів.
Як довіряти серед розчарувань? Павло ФЕДОРУК, 14.09.2021
Двоє учнів Христа прямують у селище Еммаус. Хоча, мабуть, питання не стільки в тому, «куди», скільки «звідки». А йдуть вони з Єрусалима, з місця чудес, Божої слави, неймовірних надій... Йдуть, залишаючи там частинку свого життя, своїх мрій, своєї віри в Нього... Вони не просто пригнічені — вони вкрай розбиті й розчаровані. Усі їхні надії, усі очікування зруйнувалися в одну мить. Усе, чим вони жили останні декілька років, щезло, як сон.
Спогади, що зцілюють душу, Анна ШЕВЧУК, 14.09.2021
Дітям здається, що дитинство триватиме вічно. Так хочеться швидше подорослішати! А час усе повзе не поспішаючи й шепоче: «Не квапся, дитино, нарозкошуйся, насолодися, наситься-наповнись життєдайною батьківською любов’ю-дбайливістю, що дасть снагу йти вперед, начудуйся дивовижами, напийся знаними лише дітям радощами, безтурботністю, і не раз згадуватимеш, припадатимеш, як до джерела у спрагу, — до чарівних спогадів, що зцілюють душу.
Мирослав Гловацький: «Пишіть свої плани олівцем», 14.09.2021
Я народився в багатодітній сім’ї на Волині, у с. Ветли. Це — глибоке Полісся. Відверто кажучи, ми не були забезпечені всім необхідним для життя. Сім’я постійно переживала утиски. Я, віруючий у четвертому поколінні, вже менше цього зазнав, але мої предки — набагато більше. Дідусь сидів у Сибіру за проповідь Євангелії. Готували документи, щоб посадити батька, але, дякувати Богу, Радянський Союз розвалився.
Коли виріс, у мене було величезне бажання — залишити Україну й поїхати туди, де добре всім. І я реалізовував це бажання. Коли одружився, ми з дружиною прийняли тверде рішення — їхати в Сполучені Штати на постійне місце проживання.
Чому християни вірять у теорії змови? Анатолій КИБУКЕВИЧ, 25.07.2021
Пандемія covid-19 не лише принесла сум’яття в економіку, медицину, політику, вона збурила воду й духовних джерел, піднявши з дна мул сумнівних практик, вчень та поглядів. Вона дала нове життя існуючим і раніше різним теоріям всесвітніх змов. З новою силою та натхненням обговорюються теми чіпізації, антихриста, глобалізації і навіть — уявіть собі — теорії пласкої землі. І що найбільш боляче, до цієї руйнівної та маніпулятивної практики активно долучилися християни.
Коли штормить всередині, Микола САВЧУК, 25.07.2021
Наша туристична група зійшла в сад схилом Оливної гори. «Ось, десь тут все могло й відбуватися, — розпочав гід свою розповідь. — Навіть можливо, що ці дерева були свідками тих давніх подій. Стовбури олив говорять про те, що їхній вік сягає...» Далі я не прислухався. Непомітно відійшов убік, намагаючись відновити в пам’яті не раз прочитані рядки. Десь тут, можливо, на цьому самому місці. Десь тут... На іншому березі потоку Кедрон височів храм. Вдалині горіли вогні святкового міста. Звідкись лунав відгомін великодніх псалмів. Але тут було тихо. Нахилені гілки. Блиск місячного світла крізь крони дерев. Мир і благодать. Але саме в цьому саду відбувалася найбільша битва всіх часів і народів, яка навіки змінила хід людської історії.
Що тобі сказав Бог? Геннадій АНДРОСОВ, 25.07.2021
Під час розмови по телефону зі служителем церкви з сусіднього міста почув від нього запитання: «Чи промовляв тобі Бог у ці дні карантину щось конкретне?» Він переймався тим, що, можливо, щось ми упускаємо й треба те негайно робити, а ми не робимо… Я так само думав над цим і ставив це запитання собі. Молився — і прийшла відповідь: у Божих вимогах до мене нічого не змінилося, питання ті ж самі, і Слово Боже незмінне. І варто виконувати те, що заповідав Христос. Чи карантин, чи не карантин.
Але гідності не втрачай, Ігор КРОЩУК, 5.07.2021
Будучи абсолютно суверенним, Бог визначає, хто й чого вартий, керуючись справедливістю та істиною. Він завжди готовий дати кредит довіри тому, хто в основу своїх стосунків із Ним поклав любов та щирість. І ми повинні виправдовувати Його сподівання на нас своєю вірністю, наполегливістю та самовідданістю.
Апостол Павло свого послідовника й співпрацівника Тимофія навчав: «Силкуйся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди» (2Тим.2:15). Тобто радив йому докласти максимум зусиль, щоб підтвердити, що він достойний свого покликання та обрання.
«Свята» Біблія та «несвятий» телефон, Наталія ГУРМЕЗА, 5.07.2021
Коли я була маленькою дівчинкою, наша сім’я часто відвідувала невеликі церкви в навколишніх селах. Досі пам’ятаю привітні добрі усмішки, якими зустрічали нас у церквах жінки та чоловіки похилого віку. А вдячних слів після богослужіння удостоювалися не тільки мама, тато та я з сестрою, а й наш «Москвич». «Це віруюча машина!» — натруджені руки селян ніжно торкалися помаранчевого, вкритого пилом даху або багажника. І я гордо посміхалася, мені подобалося їздити у віруючій машині.
1 2 3 4 5 6 7 8
|
