Благовісник

 

Благовісник у Фейсбуці
Благовісник
у «Facebook»

 

Останній номер
4,2023
«Чи є справедливість на світі»

 

 

 

Мовою притчі

Мовою притчі

Поганий настрій, Михайло ЮНАКОВСЬКИЙ, 6.04.2016

Вулицею брів пес. А оскільки життя в собаки було, у прямому й переносному значенні слова, собачим, то він мав поганий настрій. Йому сьогодні не везло. Напевно, просто був не його день. Назустріч собачці йшов звичайний перехожий. Пес стомлено підняв голову й подивився на нього. Виглядав він добродушним і, найімовірніше, був занурений у свої думки. Але на його обличчі була ледь помітна усмішка. «О, посміхається! — зауважив собака подумки. — Від поганого життя не посміхаються… Значить, добре живеться… А тут… Образливо!.. Несправедливо!»

Притча про сніг, 20.01.2015

На одній високій горі жив мудрець зі своїми учнями. Якось вночі випав дуже глибокий сніг. Вранці учні, пробираючись буквально по пояс у снігу, зібралися в залі для молитви. Учитель звернувся до всіх присутніх:
— Що ви можете сказати з приводу того, що наш будинок завалений снігом?

6000 пунктів для неба, Дмитро Довбуш, 20.01.2015

Карл Вебер прокинувся і побачив, що він лежить на підлозі в якомусь дивному білому приміщенні. Намагаючись пригадати, як він тут опинився, став на ноги й озирнувся. «Що трапилося? Де я, в лікарні?» — тільки й встигло промайнути в голові, перш ніж чоловік помітив за кроків тридцять від себе троє дверей. «Може, я потрапив в аварію, знепритомнів?» Оглянувши себе, не знайшов ніяких пошкоджень. На ньому був звичний костюм, у якому їздив на роботу. Карл добре пам'ятав загальну інформацію про себе: живе в Берліні, одружений, має доньку, працює менеджером в компанії «Schwartz&Co». Але от що це за місце?..

Притча про олівець, 3.05.2014

Перш ніж покласти олівець у коробку Майстер відклав його вбік.
«Є п'ять істин, які ти повинен знати до того, як я відправлю тебе у світ, — сказав Він олівцю. – Завжди пам'ятай про них, і тоді ти станеш найкращим олівцем.
По-перше, ти зможеш зробити багато великих справ, але лише в тому разі, якщо дозволиш Іншому тримати себе в Його руці.

Притча про Сонце, яке шукало темряву, 3.01.2014

Якось Сонце, оббігаючи, як завше, Землю, помітило серед трави незвичну тваринку, якої раніше не зустрічало. Та й поведінка її була якась дивна: вона ніби щось шукала, тупцюючи на місці, чи не знала куди йти.
— Егей, ти хто, і що ти тут робиш? — гукнуло Сонце.

Скільки важить проблема?, 18.12.2012

Учитель узяв у руки чашку з водою, витягнув її вперед і запитав своїх учнів:
— Як ви думаєте, скільки важить ця чашка?
Усі жваво зашепотіли.
— Приблизно півкіло! Триста грамів! Ні, чотириста! — Стали лунати відповіді.

Історія підкови, Наталія Тарасова, 18.10.2012

У запиленому й темному кутку кузні підкові було дуже затишно та спокійно. І навіть подобався запах пилу. Інші предмети стогнали й скаржилися, мріючи швидше потрапити на ковадло. Але підкова зовсім не хотіла, щоб сильні руки майстра витягли її з купи непотрібного заліза, поклали в палюче полум’я, а потім били важким молотом. Ну ні! Її влаштовувало тихе й спокійне життя, яке вона тепер провадила.

Ніколи не здавайтеся!, 18.10.2012

Якось осел одного селянина впав у колодязь. Він страшно закричав, кличучи на допомогу. Прибіг селянин і сплеснув руками: «Як же його звідти витягти?» А потім розсудив так: «Осел мій — старий. Йому вже недовго лишилося. Я все одно хотів купити нового молодого осла. А колодязь майже висох. Я давно мав намір його закопати й викопати новий в іншому місці. Чому б цього не зробити тепер? Заодно й ослика закопаю, щоб не смердів, коли розкладатиметься».

Чим наповнене наше життя?, 20.03.2012

Якщо ви не встигаєте за шаленим темпом життя, якщо вам катастрофічно не вистачає 24 години на добу, якщо ви втомилися фізично та духовно від безлічі справ, які ніяк не можете закінчити, згадайте наочний приклад, який психологи та викладачі люблять показувати слухачам. На столі стоїть прозора банка, на третину наповнена піском. Біля неї — великий м'яч, м'ячики для гольфу та купа дрібної гальки. Лектор запитує слухачів: «Чи можна все це помістити в одну банку?» Оскільки відповісти дати важко, він пропонує з'ясувати це на ділі.

Мовою притчі. Дорога до моря, 27.13.2011

В одному бідному селі народився на світ хлопчик. Він тратив свої дні безглуздо, механічно й монотонно, так само, як й інші мешканці цього згасаючого села. І однієї прекрасної ночі йому наснилося море. Жоден із жителів села ні разу не бачив моря, тому ніхто не зміг підтвердити, що десь у світі є такий безкрай води. А коли юнак оголосив, що збирається йти на пошуки моря, всі крутили пальцем біля скроні і казали, що він несповна розуму.

Гола Правда, 5.07.2011

Йде якось Притча, весела, ошатна, а назустріч їй Правда — зовсім без одягу, гола і боса, та плаче.
— Чого ти плачеш? — запитує Притча. >>>

Перо і чорнильниця, Ганс Христиан Андерсен

Хтось якось сказав одного разу, дивлячись на чорнильницю, що стояла на письмовому столі в кабінеті поета: «Дивно, що тільки не виходить з цієї чорнильниці! А що ж то вийде з неї цього разу?.. Так, справді дивно!» >>>

Здатність бачити лише коричневе, 5.01.2011

Якось до одного мудреця прийшов його друг і, бесідуючи, почав розповідати про одного чоловіка і перераховувати його недоліки. Мудрець мовчки слухав, а потім, обірвавши співрозмовника, запропонував йому: "Роздивися добре кімнату, де ми перебуваємо, і постарайся запам’ятати у ній речі коричневого кольору". >>>

Той, що наводить мости, Михайло Юнаковський, 18.11,2010

Одного разу до берега річки підійшла група людей. Було їх понад сто тридцять.
— Потрібен міст, — сказав той, хто в них найстарший. — Ми не зможемо перейти річку вбрід.
— Правильно, правильно!!! – підтримало його багато людей. — Нам потрібен міст! Зводь же його! >>>

Добро ніколи не буває втраченим, 18.11,2010

Браєн їхав безлюдною дорогою, коли зауважив на узбіччі заглохлий «Мерседес». У ньому він побачив літню жінку, яка виглядала зовсім розгубленою. Він зупинився перед її машиною, вийшов зі свого старого «Понтіака» і попрямував до жінки. Дама була дуже перелякана. Весь час, поки вона сиділа в машині, ніхто не зупинився. А ця молода людина, чи не заподіє він їй зла? >>>

Цвяхи, 12.06.2009

Жив-був хлопець з поганим характером. Дав йому якось батько повний мішок цвяхів і сказав забивати по одному кожного разу, коли той втратить терпіння або з кимось посвариться. >>>

 

 

Людяність — це дуже важлива риса, особливо для християнина,
тому що Бог створив нас передусім не віруючими,
а людьми.

Віталій ЯЦЮК

Українська християнська поезія Місія "Голос надії"