Благовісник

«Підіть і відпочиньте»

Одним зі служителів, які долучилися до підготовки матеріалів для проєкту «Менахем», є служитель-місіонер Асамблей Божих США Віктор Гайдучик. Віктор є автором кількох книг та брошур, у яких описує особисту історію перемоги над депресією, а також дає поради, які сам отримав у свій час від служителів, друзів, християнських консультантів та лікарів. Саме ці питання він і розкриває у рамках проєкту, за матеріалами якого підготовлена ця публікація.

— Як у ваше життя прийшла депресія?
— Усе сталося миттєво. Повернувшись увечері додому з відпустки (насправді для мене вона не стала відпочинком), я швидко заснув. Але наступного дня вранці відчув щось незвичне. Я не міг упізнати ні себе, ні світ довкола. Таке відчуття, ніби в моєму організмі хтось увімкнув перемикач почуттів із плюса на мінус — зі світла на темряву. З’явилися незрозумілі відчуття тривоги, відчаю й страху. Розум постійно атакували нав’язливі думки, а неможливість контролювати їх призводила до панічних атак. Біль і душевні муки помножувало відчуття тупику й штовхало в обійми депресії.

Далі — приблизно півтора року — тривав період внутрішньої боротьби за життя й вихід із дрімучого лісу, у якому я опинився.

— На вашу думку, що передувало депресії?
— Причиною моєї депресії стала інтенсивність служіння, яке я виконував як пастор і місіонер. Моє служіння починалося рано-вранці кожного дня, і я не знаю, коли воно закінчувалося, бо, коли я йшов відпочивати пізно ввечері, завжди клав свій телефон під подушку. Сьогодні я можу сказати, що моє служіння ніколи не закінчувалося. Я біг десятикілометрову дистанцію з такою швидкістю, як спринтер, який біжить 100 м. Мій організм виснажився.

Цікаво, що в стані депресії людина не має енергії чи сили щось робити. І не тільки робити, але навіть зосередитися на чомусь. Бомбардування різними думками тільки ускладнює стан людини. Їй не хочеться нічого. Коли говорю «нічого», це означає — не хочеться навіть жити.

Проте знову повторю, що до депресії в мене було багато всього. І саме тому Христос порадив своїм учням: «Підіть і відпочиньте». Він зробив це в той час коли, як написано в Біблії, багато людей приходило й відходило від учнів, а це означало, що потрібно було вислухати їх і послужити їм у їхніх потребах. Ісус бачив, що інтенсивність їхнього служіння досягла такої відмітки, що їм навіть не було часу поїсти. І ось саме в цей момент Він сказав своїм учням: «Підіть і відпочиньте».

Звісно, причин виникнення депресії дуже багато. Це може бути якась трагедія, втрата дорогої людини, фінансів, маєтку, але в основі цього всього лежить слово «багато». Тобто в той самий момент, коли людина проходить через різні труднощі й випробування, у неї виникає дуже багато різноманітних почуттів. Забагато болю, забагато думок, забагато запитань… І коли всього цього багато в нашому житті, наш організм не справляється з цим, а тому в ньому відбувається колапс, і ми впадаємо у відчай, а потім у депресію. А на запитання, чому Бог допускає в житті людини депресію й панічні атаки, у мене є дві відповіді. По-перше, коли ми проходимо долиною плачу, то, як написано в Біблії, вона відкриває в нас джерела води живої. Тобто з трагедії ми отримуємо тріумф Божої слави та усвідомлення Божого чуда. По-друге, у багатьох випадках саме порушення фізіологічних і духовних законів призводить до переживань і депресії. Коли я запитав у християнського психолога, чому це сталося зі мною і чому Бог допустив це в моєму житті, той відповів: «Бо ти порушив установлений Богом закон чи заповідь. Цією заповіддю була: «Пам’ятай день суботній». Тобто шість днів працюй, а на сьомий відпочивай. Зупини інтенсивність своєї праці. Переведи свій погляд на щось інше. Дозволь собі відпочити.

— Чи згодні ви з твердженням, що депресія — це один із наслідків гріха в житті людини?

— Я б не сказав, що депресія — це прямий наслідком гріха людини, бо вона має як фізіологічний, так і духовний бік. Але глибоко віруючу людину несподівано зроблений гріх усе ж таки може штовхнути в обійми депресії. Хоч самого гріха зазвичай недостатньо, тут накладається ще щось. Потрібен ще якийсь тригер чи іскра, яка приведе людину до депресії. І часто цією іскрою стають зміни у фізіологічному стані людини. Християнські фахівці, які працюють із людьми, що впали в депресію, кажуть так: «Причину виникнення вашої депресії спочатку шукайте у фізіологічному стані, а тільки потім у духовному. Бо депресія — це насамперед повне виснаження організму, втрата духовних сил та фізичної енергії, які стимулюють життя людини. Ось чому таким людям дуже важко впоратися із собою й прожити навіть один день.

— Чи можна назвати людину, яка в депресії, одержимою злим духом?
— Як віруючі люди, ми повинні розуміти, що той, хто переживає панічні атаки чи перебуває в стані депресії, піддається тиску ворога людських душ. Диявол постійно атакує розум людини різними негативними думками, страхами, сумнівами, які, немов ті коршуни, налітають зграями тільки з однією метою — зробити собі гніздо в нашому розумі й ще більше розмножитися. А тому людина повинна боротися з цим. Написано: коли Аврам приносив вечірню жертву, то налітали птахи, щоб її поклювати, але він їх відганяв. Я сказав би так: найперше, що повинна робити людина, яка перебуває в депресії, — це боротися з негативними думками й відганяти їх. Це золоте правило, яке ніколи не потрібно забувати.

Людина в стані депресії може це робити, хоч їй це й складно. Одержима людина не може цього зробити, тому що ворог людської душі вже оволодів її розумом — і вона вже не може контролювати себе. Однак, як служитель, я хочу на основі Євангелії сказати, що ми, християни або люди, які прийняли Ісуса Христа у своє серце, не можемо бути одержимі злим духом, тому що в нашому серці живе Дух Святий. Це суперечить Писанню.

— Що найважче в депресії?
— Насамперед варто зауважити, що людина, яка переживає глибоку депресію, не може зосередитись ні на чому. Вона не може молитися, не може читати. Їй це важко робити. А найголовніше те, що вона втрачає віру, бо її постійно переслідує страх. А страх, як відомо, — це віра з від’ємним значенням. Тобто страх — це віра в негативне, у те, що ніколи не станеться.

Коли мені доводиться консультувати людей у депресії, я їм говорю: «Та ви ж можете молитись. І це потрібно робити, але насамперед не фокусуйтеся на своїх переживаннях і не кажіть Богові: «Навіщо я це переживаю?» або: «Чому Ти, Боже, мене не чуєш, чому залишив мене?» Просто дякуйте Богові за план спасіння, за прощення гріхів і за перемогу, яку Він дасть вам у майбутньому. Не сповідуєте негативного». Разом із тим молитва ближніх, друзів особливо потрібна в таких випадках. Тому що Бог відповідає на молитви й допомагає пережити суворі моменти депресії.


— Чи є в Писанні приклади людей, які переживали депресію?
— Так, у Біблії ми знаходимо приклади людей, які переживали депресію або панічні атаки. Достатньо згадати пророка Іллю, який після інтенсивної боротьби з пророками вааловими був дуже виснажений, а до цього ще й додалася погроза Єзавелі вбити його. Знесилений фізично й атакований страхом смерті, він опинився в стані безвиході, так що не хотів жити й просив собі смерті. У цій історії ми знаходимо Божу пораду, що потрібно робити в таких випадках. А Бог сказав ось що: «Ілле, тобі потрібно поїсти й поспати». Іншими словами — тобі, Ілле, потрібно відпочити, бо ти маєш ще дуже багато зробити в майбутньому.

Щоб визначити, чи людина дійсно переживає стан депресії, психолог-консультант або лікар насамперед ставить їй декілька важливих запитань: чи вона спить і чи має апетит. Це знають ті, хто проходив консультування. Бо тільки сон і здорова їжа спроможні виробляти дуже важливу хімічну речовину, яка формується в корі головного мозку й називається серотонін. А його якраз і недостатньо в людини, що переживає депресію. Ось чому Мудрий Бог ще в давнину порадив Іллі, щоб він насамперед поїв і поспав.

Панічні атаки і, напевне, депресію переживав також Мойсей. На його плечах лежало дуже багато відповідальності, і він не міг з цим впоратися. Інтенсивність служіння привела його до того, що він також просив у Бога смерті (див. 4 М.11:14-15). Це можна також сказати й про Давида, який неодноразово переживав хвилі панічних атак і депресії у своєму житті. Слова молитви, якими молився Давид у 68-му псалмі, показують саме крик його душі, яка переживала біль, безсилля і безвихідь.

— Тож Слово Боже дає й варіанти виходу із цього стану?
— Людина, яка переживає депресію, відчуває себе повністю одинокою. Тому, якщо вона дозволяє своїм друзям або служителям молитися за неї, це дуже добре. Але важливо також підмітити те, що не тільки молитва, але й настанови зі Слова Божого відіграють дуже важливу роль. Божі обітниці гарантовано виконаються, бо Бог не може обманювати. А тому дуже важливо надихати людину, яка в стані депресії, що Бог усе контролює, і Він має, як каже Біблія, план для кожної людини на добро, а не на зло. Пам’ятаймо, що це духовна боротьба. Коли Ісус був у пустелі, ворог атакував Його різними запитаннями. А Ісус перемагав словом «написано». Написане в Біблії — це гарантія його виконання. Боже Слово — «так» і «амінь». Божі обітниці, як я пам’ятаю, хоч і не звільняли мене повністю від страху й переживань, але були тими маленькими камінчиками, які допомагали підніматися з ями вгору.

— Як знайти спокій і як полегшити внутрішній біль?
— Я сказав би так: на це запитання непросто відповісти. І я думаю, що в цьому зі мною будуть згодні ті, хто переживав чи переживає депресію. Чи можна знайти спокій взагалі, коли в тебе біль? І немає значення, який біль. Наприклад, чи можна знайти спокій у Божій присутності, коли в нас болить зуб або голова? Але це ми говоримо про фізичний біль. Як же щодо душевного болю чи страждання? Це саме те, що людина відчуває в стані депресії. І воно мало чим відрізняється від фізичного болю. А тому, коли болить, то людина шукає вихід, як послабити цей біль. Тож коли нам здається, що в стані депресії неможливо знайти спокій для людського розуму, то все ж таки те, що неможливе для людини, можливе для Бога. Він «швидкий Помічник у бідах».

Згадаймо Давида й те, що він робив, коли, повернувшись у своє місто Ціклаґ, побачив, що в буквальному сенсі втратив усе. Біблія каже, що він зміцнився надією на Бога. Бо тільки в Богові заспокоюється наша душа. А тому, як би не було боляче й нестерпно, завжди потрібно пам’ятати, що Бог може дати спокій душі. Навіть якщо у вас немає сили молитися, повторюйте своїми словами, що Він сильний і всемогутній Бог, незалежно від того, що ви відчуваєте в той момент. Якщо ви не можете читати Біблію, все-таки розгортайте її протягом дня, і Бог обов’язково до вас проговорить через Своє Слово. Бо написано: «Ідучи долиною плачу… вони відкривають джерела води живої». А ці джерела відкриваються тоді, коли ми сповідуємо, Хто Він такий, і коли читаємо Його Слово. Оце, на мою думку, два основних аспекти спілкування з Богом у стані депресії.

— Що робити з сумнівами, які приходять?
— Депресія, як ми знаємо, приносить розчарування. І насамперед розчарування в Бозі. Питання, які людина ставить у той момент, звучать приблизно так: «А чому Ти мене не чуєш, Боже, мені ж так боляче? Чому Ти допустив усе це? Чому я не відчуваю Твоєї допомоги?» І ще десятки «чому». І в такому разі, оскільки Бог не відповідає, дуже легко засумніватися й перестати спілкуватися з Ним. Хтось сказав, що депресія може або приблизити людину до Бога, або віддалити від Нього. Оскільки депресія — це духовна боротьба, людині потрібно остерігатися, щоб ворог людських душ не відштовхнув її від Бога, нашіптуючи: «Ну то де твій Бог? Він тебе не чує. Він тебе вже забув».

Моя порада тим, хто засумнівався в Богові: не дозвольте ворогові людських душ, щоб він штовхнув вас на цей шлях. Бо в нього тільки одна мета: украсти, убити й знищити. А Ісус сказав, що Він прийшов, щоб ви мали життя й життя з достатком. Якщо ви сьогодні не відчуваєте Його близькості й думаєте, що Він вас забув, то це неправда. Бог має десятки різних методів, як звільнити вас із в’язниці страху, розчарування й болю. Немає значення, чи Він дасть вам Своє Слово і зцілить вас, чи зцілення прийде через молитву або навіть через медицину… Він Той, Який знає, як це зробити. Бо Він сильніший за все.

— Якою має бути реакція християн на людину, що переживає депресію?
— Якщо церква або громада знає, що хтось із її членів перебуває в стані депресії, моя порада — ні в якому разі не критикуйте такої людини й не кажіть: «Ну, то, напевне, за якісь гріхи». Пам’ятаєте, коли учні побачили сліпого, то вони відразу запитали Христа: «Хто згрішив — він чи його батьки?» Але Христос відповів, що ні він і ні його батьки не згрішили. У жодному разі не критикуйте таку людину й не говоріть, що вона сама винна в цьому. Я пам’ятаю, як мені казали: «Як це так могло статися з тобою, із пастором?» Немає різниці, чи ви пастор, чи просто член церкви — це може статися з кожним. Навпаки — підтримайте людину, моліться за неї, співчувайте їй, любіть її. І це все допоможе їй піднятися й воскреснути знову.

— Чи допомагає віра в боротьбі з депресією?
— Усі християнські цінності ми знаходимо у вченні Ісуса Христа. А вчення Ісуса — це Добра Новина для всіх. Вона полягає в тому, що Ісус прийшов спасти всіх людей. Він сказав: «Я прийшов, щоб спасти й дати життя». Учення Ісуса — це вчення віри. Євангелія каже: «Якщо людина увірує, то спасеться». А це значить, що кожний може спастися не тільки від гріха, але й від болю, від страждань, зокрема й від депресії. І навіть якщо це не стається миттєво, нам потрібно знати, що Бог із нами в наших стражданнях і переживаннях. Віруючій людині набагато легше переживати депресію. У моїй домашній бібліотеці є одна книга, написана радянським ученим, який сказав так: «Віруючим людям набагато легше пережити депресію, аніж невіруючим, бо в них є надія на Бога, Який не залишає їх».

Народна мудрість каже: «Як тривога, то до Бога». І людська практика й історія показують, що в часи переживання й тривоги людина швидше шукає Бога й кличе до Нього. Яка б не була біда (а депресія — це також біда), людині потрібен рятувальний круг або надія. А цією надією стає Бог. І ось саме в той момент, коли людині важко, дуже легко впровадити духовні аспекти в її життя. Коли людині потрібна рятівна соломинка, їй треба розказати, що її любить Бог, що Він спасає й звільняє не тільки від гріха, але й від депресії. Бо Бог любить людину незалежно від того, чи вона віруюча, чи ні. У часи депресії людина засуджує себе, а тому їй потрібно почути, що Бог може їй простити. Людині, яка переживає депресію, потрібен спокій і мир, а його дає тільки Бог.

Благовісник, 1,2024