Благовісник

Тим, хто полюбив лікаря

«Вітає вас Лука, улюблений лікар…» (Кол.4:14).

Не знаю, чому апостол Павло назвав Луку улюбленим лікарем. Можливо, за його лікарську майстерність? Адже Павло мав фізичні недуги і, напевно, часто потребував медичної допомоги. Або ж Лука просто був хорошим християнином і на додачу лікарем? Думаю, і перше, і друге. Ставши християнином, він пішов із апостолом Павлом із Троади в Македонію, згодом із Филип у Троаду. Коли Павло двічі був в ув’язненні, той єдиний не лишив його. Ще знаємо з Писання, що Лука не був євреєм, передання кажуть, що він родом із Антіохії.

Але мені запали в серце власне ці слова — «улюблений лікар». Тут мова про людину, яка полюбила лікаря. Чому? Із причини хвороби, тому що вона його потребує. Ця проповідь присвячена хворим людям. Замислімося — чому серед віруючих так багато недужих? Усі хочуть бути здоровими. Але чомусь приходять хвороби.

Із Писання дізнаємося, що основна причина хвороби — гріх, непослух Богу. У 28 розділі Книги Повторення Закону говориться: якщо людина буде слухати Господа, то на неї прийдуть численні благословення, а якщо ні — прокляття. А в Книзі Вихід сказано: «І будеш служити ти Господеві, Богові своєму, і Він поблагословить твій хліб та воду твою, і з-посеред тебе усуне хворобу. У твоїм Краї не буде такої, що скидає плода, ані неплідної. Число твоїх днів Я доповню» (23:25-26).

Також причиною хвороби може бути недостойна участь у Господній Вечері: «Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є. Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є! Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто заснули» (1Кор.11:28-30).

Ще одна причина — коли Бог не може іншим способом достукатися до людини. «Бо Бог промовляє і раз, і два рази, та людина не бачить того: у сні, у видінні нічному, коли міцний сон на людей нападає, в дрімотах на ложі, тоді відкриває Він ухо людей, і настрашує їх осторогою, щоб відвести людину від чину її, і Він гордість від мужа ховає, щоб від гробу повстримати душу його, а живая його щоб не впала на ратище. І карається хворістю він на постелі своїй, а в костях його сварка міцна» (Йов 33:14-19).

Я багато роздумував, спостерігаючи за людьми. Не можна сказати, що всі, хто хворіє, — грішники. Багато з них — щирі, добрі, ревні християни. Сказати, що всі вони негідно беруть участь у Причасті — не маю права, не знаю. Навпаки, бачу, як багато хто постить перед хліболаманням, прискіпливо перевіряє себе перед Богом. Тоді чому? Лишається третя причина — коли Бог через хворобу щось говорить людині…

Якось, шукаючи відповіді, я відкрив апокрифічну Біблію, книгу Премудрості Ісуса, сина Сираха, і прочитав таке: «Вихованій людині вистачає мало, — тож і на ложі своїм не сопітиме: бо здоровий сон, коли живіт поміркований: людина, вставши вранці, є сама собою; тяжке ж безсоння, нудоту, болі нутрощів — має людина, яка не знає наситу» (31:19-20). «Сину, за життя випробовуй себе самого: зважай, що лихе для тебе, й тому не віддавайся. Не всяка бо річ користь приносить, і не кожному всяка річ до вподоби. Не насичуй себе будь-якими ласощами, не накидайся на страви, бо ж ніяк не здорово — їсти понад міру, і ненасить провадить до важкої недуги. З-за ненажерства численні вже вмерли, хто ж зважає на себе — життя своє продовжує» (37:27-31). Я подумав: «Господи, це справді ключ до розуміння багатьох недуг серед віруючих!»

Коли людина хворіє, варто подивитися, як вона харчується. Якщо звернемо увагу на правильне харчування, багато хто забуде про свої болячки. Деякі продукти не всім підходять. Зауважте, що ми їмо на весіллях. Там неважко піддатися ненаситності — уже не знаєш, що спробувати. «Не зловживай ласощами», — каже син Сираха. Бізнес пропонує велике різноманіття товарів — аж очі розбігаються… Ну як при цьому не стати такою собі «добрячою» людиною? І будеш відвідувати лікаря, і полюбиш його мимоволі!

У часи достатку багато людей забули, що таке піст. Звичайно, є церковні пости. Але небагато хто практикує піст хоча б один день на тиждень. А це, поряд із духовним змістом, дає відпочинок системі травлення й зміцнює здоров’я.

Ще одне над чим ми рідко замислюємося. Раджу вам, якщо хочете бути здоровими — пийте воду! Навіть під час посту. Є різні види посту: повний (без їжі й води) та неповний (без їжі, але з водою). І люди чомусь думають, що ось такий повний піст — найбільш приємний Богу. Забудьте! Якщо ви не розумієте, що піст — вираження покори та послуху Богу, а думаєте, що це важіль, яким можна надавити на Бога, то ніякого результату не буде. Піст має два аспекти — фізичний та духовний. І духовний — на першому місці.

Якось я замислився: от як Ілля міг бігти перед колісницею Ахава від Кармелу до Ізреелу. Відкрив карту в Біблії, виміряв лінійкою відстань, перевів міліметри у кілометри і вийшло — 45 км. Оце марафон! Хто із нас здатний на таке? Ви можете мене виправити: «Рука Господня була на Іллі!» Справді, так. Але задумайтеся: він 3,5 роки дуже скромно харчувався і став таким рухливим і легким, що міг бігти перед кіньми. Думаєте, багато ворона може м’яса принести? Чи, може, вдова мала багато чим його нагодувати? Сучасні реалії обмежили нас в русі — автомобілі, автобуси, зайва вага… І що виходить? Кров не проходить до капілярів, мерзнуть руки та ноги. Ви знаєте, у який час доби трапляється найбільше інфарктів та інсультів? Вночі — коли людина нерухома. Якщо ви хочете прославити Бога своїм здоров’ям і ще послужити Йому — рухайтеся!

Ще Писання каже: «Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений» (Пр.15:13). Медики спостерігають, що веселі люди, оптимісти швидше з лікарні виписуються. А похмурі, які накручують себе, — одужують набагато довше. «Язик премудрих — то ліки» (Пр.12:18), він лікує і того, хто говорить, і того, хто слухає. Якщо ви не знаєте, що сказати, то, будь-ласка, не ходіть відвідувати хворих. Не ятріть їхнього серця. Ідіть, якщо маєте слово втіхи.

Що ж робити, якщо час уже втрачено — і людина захворіла? Недаремно Писання каже, що «лікаря не потребують здорові, а слабі» (Лк.5:31). У тій же книзі Премудростей Ісуса, сина Сираха, говориться: «Сину, в недузі твоїй не побивайся, лиш молись до Господа, і він тебе оздоровить. Провину відкинь, свої руки випростай, від усякого гріха очисти своє серце… А й лікаря примісти, бо й він Господом створений: хай тебе не полишає, бо й його ти потребуєш; стається не раз, що одужання в їхніх руках перебуває. Та й їм слід так само до Господа молитись, щоб ними він зволив подати полегшення і принести одужання для рятунку життя» (38:9-10,12-14). І цікаво, що син Сирахів далі акцентує: «Той же, хто грішить супроти свого Творця, нехай потрапить лікареві в руки» (38:15). Ось і причина хвороб.

А взагалі, Бог дав людині певний запас здоров’я. І його вистачає надовго — на 70-80 років і навіть довше, якщо людина буде мудро ставитися до свого тіла. Цей потенціал здоров’я потрібно підтримувати, і тоді не потрібен буде лікар. Не будьмо безпечними та недбалими. А коли ми буваємо недбалими? По-перше, коли грішимо. По-друге, коли гордуємо лікарями. «Я по лікарях не ходжу, це ти ходиш!» Тільки коли вже припече — йдуть, але виявляється, що вже пізно, що хвороба запущена. Тож краще звернутися раніше, ніж пізніше.

Пам’ятаймо, що здоров’я дає Господь. Писання каже: «Я Господь, Лікар твій!» (2М.15:26). І перш за все під час хвороби необхідне сповідання та покаяння. Потрібно поведінку змінити, адже саме через неправильний спосіб життя людина часто отримує хвороби. А далі: «Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім'я» (Як.5:14).

Скажіть, будь-ласка, скільки разів ви запрошували пресвітерів додому для молитви? До кого біжите в першу чергу? До Бога чи в поліклініку? А в поліклініці, буває, нічого не знаходять. І не знайдуть, якщо причиною є гріх. І будеш хворіти. І не зможуть поставити діагноз. Усе ж важко сказати, що ми повністю чисті. Завжди щось знайдеться. Якщо сам не згадаєш, Святий Дух підкаже. І після покаяння Бог зцілить від недуги. І також дайте місце лікарю — іноді хвороба запущена. Іноді пухлину треба видалити. Але якщо лікар прописав ліки, то не приймайте їх, надіючись на ліки. Візьміть їх у руки й помоліться: «Боже, я вірю, що Ти допоможеш мені через ці ліки!» І тоді буде результат. Тому що не лікар і ліки на першому місці — а Бог! Якщо Бог на першому місці, то навіть «грудка фіґ» допоможе, як було з царем Єзекією.

Дехто скаже: «Навіщо говорити про такі речі? Це не духовно!» Тоді я запитаю: «Чому ж тоді ви, духовні, хворієте?» Тіло людини — храм Святого Духа. І цей храм має бути в зразковому стані — як духовно, так і фізично. Так подовжиш своє життя на багато років, зберігаючи праце-здатність, і перейдеш у вічність насичений днями.

«Краще б ти нам про гріх говорив, а не про земні речі…» Але що таке гріх? З богословської точки зору гріх — це відкидання жертви Ісу-са Христа. Але на побутовому рівні — «хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх» (Як.4:17). Як ти будеш чинити? Чи будеш піклуватися про своє здоров’я, щоб прославляти Бога в здоровому тілі? Чи будеш хворіти й «любити лікаря»?

Йосип БЕЙНЯ

"Благовісник", 4,2020